Повернемо вимерлих тварин до життя
Olotimcolobus — викопний рід приматів родини мавпових (Cercopithecidae), що існував у Східній Африці в пізньому міоцені, приблизно 6,2–6,0 млн років тому. Скам’янілості цього роду виявлено у формації Лемудонго на південному заході Кенії. Типовий і єдиний вид — Olotimcolobus narokensis. Вид і рід Olotimcolobus описано 2026 року в межах систематичного перегляду викопних мавп цієї формації.
Cynodictis — вимерлий представник родини амфіціонідів з ряду хижих, який мешкав у Євразії від пізнього еоцену до раннього олігоцену, тобто від 37,2 до 28,4 мільйонів років тому, і існував протягом приблизно 8,8 мільйонів років.
Gazellospira — вимерлий парнокопитний ссавець з родини бикових (Bovidae). Він жив в Європі у період від верхнього пліоцену до нижнього плейстоцену (приблизно 3,2–1,8 млн років тому).
Pampaluctor — вимерлий рід метатерієвих ссавців із родини Thylacosmilidae, яка включала хижих спарасодонтів з саблеподібними зубами. Рід містить єдиний вид — Pampaluctor calibar, відомий за частковим скелетом. Він походить із формації Ворохуе в Аргентині, яка віднесена до Ворохуеанського підвіку південноамериканського віку наземних ссавців (SALMA). Це корелює з періодом від пізнього пліоцену до раннього плейстоцену. З оціночною масою тіла близько 100 кілограмів, Pampaluctor є одним із найбільших відомих хижих ссавців Південної Америки.
Titanotaria — рід пізніх, базальних моржів з міоцену округу Оранж, штат Каліфорнія. На відміну від набагато пізніших моржевих, у нього не було бивнів. Про Titanotaria відомо з майже повного екземпляра, який слугує голотипом для єдиного визнаного виду — Titanotaria orangensis. Це найкраще збережена скам’янілість моржа, відома на сьогодні.
Menelikia — рід вимерлих парнокопитних ссавців з родини бикових (Bovidae). Він існував від середини пліоцену до середини плейстоцену (приблизно 4,1–1,4 мільйона років тому), а його скам’янілості знаходять у Східній Африці.
Westphalodon — вимерлий рід ссавців із родини Gobiconodontidae, відомий із кар’єру Буше у Німеччині, що датується ранньою крейдою (баремський — аптський віки). Рід містить єдиний вид — Westphalodon goini, відомий за двома фрагментами нижньощелепних кісток, на одній з яких збереглися зуби. Це найбільший ссавець, відомий з цього місцезнаходження, та один із найбільших ссавців мезозою Європи.
Armenohyrax — вимерлий рід даманоподібних родини Pliohyracidae з пізнього пліоцену Вірменії. Як і інші представники родини, Armenohyrax мав вузьку морду з великими першими різцями, що постійно росли. Однак, на відміну від інших представників родини, ці зуби також спрямовані в протилежні сторони. Ще однією примітною особливістю цього дамана є відсутність іклів, що не спостерігається в інших представників родини.
Feliopsis — вимерлий рід великих котячих з підродини Pantherinae, відомий за викопними рештками з острова Ява (Індонезія). Типовий та єдиний вид — Feliopsis palaeojavanica. Представники роду вважаються спеціалізованими мисливцями на крокодилів.
Ictitherium — вимерлий рід з родини Hyaenidae, виділений Труессаром (Trouessart) у 1897 році. Ictitherium мешкав на всій території Євразії у пізньому міоцені.