Deiphon

Дейфон (лат. Deiphon) – своєрідний рід силурійських трилобітів з ряду Phacopida, родини Cheiruridae, рештки якого були виявлені на території Західної та Центральної Європи, а також у центрі та на заході США. Типовий вид, Deiphon forbesi, відомий з відкладень Богемії, був відкритий і вперше описаний французьким палеонтологом Йоахімом Баррандом (Joachim Barrande) у 1850 році. Відомий тим, що мав вельми незвичайну форму, завдяки чому його останки легко впізнаються в геологічних формаціях.

Читати далі

Hexameroceras

Hexameroceras – рід наутилоїдних головоногих молюсків з родини Hemiphragmoceratidae ряду Oncocerida, що мешкав у середньому та пізньому силурі. Його скам’янілості були знайдені в Північній Америці в Індіані, Нью-Йорку, Огайо та Вісконсині та в Європі в Чехії.

Читати далі

Thanahita

Thanahita distos – вид лобоподів (лат. Lobopoda) з середнього силуру Великобританії (~ 430 млн. років тому). Лобоподи (лат. Lobopoda, від грец. Λοβός – частка і πούς – нога) – надтип безхребетних з групи линяючих (Ecdysozoa). Тварини з сегментованим тілом і нечленованими кінцівками. Сучасні представники лобопод: оніхофори і тихоходи. Викопні рештки відомі з відкладень, починаючи з едіакарію (Xenusion auerswaldae).

Читати далі

Ainiktozoon

Ainiktozoon loganense (лат.) – загадковий викопний організм силурійського періоду, скам’янілості якого вперше виявлені в кінці XIX століття в Шотландії і детально досліджені в 1937 році Д. Скорфілдом, який класифікував організм як примітивне хордове, споріднене з покривниками (Tunicata, або Urochordata). У 1985 році була проведена нова реконструкція останків, у результаті якої були виділені раніше невідомі деталі будови організму, зокрема, орган, що нагадує складне око. Проте, оскільки організм не вдалося віднести ні до одного відомого класу членистоногих, залишилася незмінною інтерпретація Ainiktozoon як фільтруючого протохордового з мінералізованим (фосфатним) скелетом.

Читати далі

Bumastus

Bumastus – вимерлий рід коринексохідних трилобітів, який існував з раннього ордовика до пізнього силуру. Вони були відносно великими трилобітами, що досягали довжини 15 сантиметрів. Характерною особливістю Bumastus є гладкий кулястий панцир та добре розвинені, великі складні очі. Вважається, що вони мешкали в мілководних водоймах. Скам’янілості Bumastus виявлені в Північній та Південній Америці, Європі, Азії та Австралії. Вони класифікуються в родину Styginidae ряду Corynexochida.

Читати далі

Colymbosathon

Colymbosathon ecplecticos – вимерлий представник класу черепашкові раки або остракоди (лат. Ostracoda), відомий з силурійського періоду (близько 425 млн. років тому) Великої Британії. Ця маленька древня істота мала такий великий пеніс, що навіть його грецька назва Colymbosathon ecplecticos перекладається як «дивовижний плавець з великим пенісом».

Читати далі

Aquilonifer

Aquilonifer spinosus (лат.) – вид вимерлих членистоногих, єдиний в складі монотипічного роду Aquilonifer. Жили в силурійському періоді на території західної частини Великобританії (Херефордшир, Herefordshire Lagerstätte, Wenlock Series Lagerstätte, близько 430 млн років тому).

Читати далі

Climatius

Кліматіус (лат. Climatius) – рід акантод з родини Climatiidae ряду Climatiiformes, що існував з кінця силурійського періоду до закінчення нижнього девону (423,0-393,3 млн років тому). Викопні рештки знайдені в Європі, Північній і Південній Америках.

Читати далі