Повернемо вимерлих тварин до життя
Scaphokogia — рід китоподібних ссавців із родини карликових кашалотів (Kogiidae), що існував у міоцені-пліоцені на території Південної Америки (Мексика та Перу). Представники роду вирізнялися незвичайною будовою черепа, зокрема трубчастою мордою, масивними кістками лицевої частини та вираженою асиметрією черепа.
Masillastrix — вимерлий рід прасови, відомий із Мессельської ями в Німеччині, що датується серединою еоцену (лютецький вік). Рід містить єдиний вид — Masillastrix blattophaga, відомий за майже повним посткраніальним скелетом, збереженим на плиті та контрплиті.
Mandrasuchus — вимерлий рід алігаторинів, знайдений у найдавнішому палеоценовому місці знахідок «Корал-Блафс» (формація Денвер) у штаті Колорадо, США. Він є найдавнішим підтвердженим представником алігаторинів, що з’явився у палеонтологічному літописі протягом першого мільйона років після крейда-палеогенового вимирання.
Yakamys — вимерлий рід гризунів родини Ischyromyidae, що існував у пізньому еоцені, приблизно 33–35 мільйонів років тому, на території сучасного південного Таїланду. Це представник ранньої еволюційної лінії гризунів, який вирізнявся надзвичайно великими розмірами. Середню розрахункову масу тіла тварини оцінюють приблизно у 30 кг. Типовий та єдиний вид — Yakamys sirindhornae, описаний у 2026 році на основі викопних зубів, знайдених у басейні Крабі.
Hintighernia — вимерлий рід птерозаврів родини Tapejaridae, що існував у ранній крейді на території сучасної Англії. Відомий за фрагментарними викопними рештками з відкладів Cambridge Greensand. Єдиним видом є Hintighernia edingerae, науково описана у 2026 році. За результатами філогенетичного аналізу рід віднесено до підродини Sinopterinae.
Megapodius rokusi — вимерлий вид куроподібних птахів родини великоногових (Megapodiidae), представник роду Megapodius. Вид був описаний на підставі плейстоценових викопних решток, знайдених на острові Роті в Індонезії. Він належить до доісторичної фауни островів Малайського архіпелагу та доповнює відомості про еволюцію і різноманіття великоногових птахів у регіоні.
Concornis — рід енанціорнісових птахів, який існував на початку крейдяного періоду, у пізньому баремському віці, приблизно 125 мільйонів років тому. Його рештки виявлено у формації «Калісас-де-Ла-Уергіна» в Лас-Ойяс, провінція Куенка, Іспанія. Єдиний відомий вид, Concornis lacustris,був описаний на основі решток одного досить повного скелета особини.
Rinconraptor — вимерлий рід мегарапторидних тероподів, знайдений у формації Бахо-де-ла-Карпа в Аргентині, що датується пізньою крейдою (сантон). До цього роду належить єдиний вид — Rinconraptor pipoae, відомий за частковим посткраніальним скелетом.
Paludohadros — вимерлий рід гадрозавроїдних орнітоподів, знайдений у формації Велд Клей (Weald Clay) у Великій Британії. Рід датується ранньою крейдою (баремський вік). Рід включає єдиний вид — Paludohadros proudlovii, відомий за частковим черепом і скелетом, а також різними ізольованими рештками. Це один із кількох ігуанодонтових динозаврів, відомих із басейну Велд, хоча всі інші походять із давніших геологічних шарів, зокрема Barilium, Hypselospinus та Kukufeldia.
Garamaudo — вимерлий рід тетизавринових мозазаврів, знайдений у породах пізнього крейдового періоду (сантон) у Франції. Рід містить єдиний вид — Garamaudo bauciensis, про який відомо з фрагментарних решток щонайменше чотирьох особин. Він мешкав у прісноводному середовищі й, ймовірно, не мав веслоподібних плавців, характерних для більш розвинених мозазавридів.