Повернемо вимерлих тварин до життя
Macrocranion — рід вимерлих ссавців еоценової епохи Європи та Північної Америки. Виняткові скам’янілості були знайдені в Мессельській ямі в Німеччині. Види макрокраніонов часто описують як хижаків лісової підстилки розміром з невеликих вивірок, але з довшими кінцівками. Рід представлений на ділянці Мессель Піт двома видами M. tupaidon і M. tenerum.
Pannoniasaurus — вимерлий рід тетизауринових мозазаврів, відомий з пізньокрейдової формації Чехбаня (сантонський ярус) Угорщини. Він містить єдиний вид, Pannoniasaurus inexpectatus, який отримав назву “несподіваний”, оскільки був виявлений у прісноводних відкладеннях. Це відрізняє його від інших мозазаврів, котрі були морськими хижаками. Це був мозазавр середнього розміру, що досягав до 6 м у довжину.
Penelopognathus — рід динозаврів, які жили в ранньому крейдяному періоді. Це був ігуанодонт та предок гадрозавридів. Його відкриття підтримує гіпотезу, що гадрозавроїди походять з Азії. Скам’янілості були знайдені у формації Байін-Гобі на території сучасного Китаю.
Hilarcotherium — вимерлий рід астрапотерієвих ссавців, що мешкав у Південній Америці протягом середнього міоцену (лавентан). Типовим видом є H. castanedaii, знайдений у відкладах формації Ла-Вікторія, що входить до складу групи Хонда в департаменті Толіма в Колумбії.
Serpentisuchops – полікотилідний плезіозавр, відомий з крейди Вайомінгу. На відміну від більшості плезіозаврів, він мав як довгу шию, так і великі, витягнуті щелепи. Знайдений частковий скелет вказує на те, що тварина була понад сім метрів завдовжки. Довгі щелепи і шия, ймовірно, допомагали швидко наносити бокові удари, щоб схопити швидку невелику здобич.
Pelorocephalus (в перекладі з грецької означає “жахлива голова”) — рід вимерлих чигутізавридових темноспондильних батрахоморфів (базальних “земноводних”), відомий з пізнього тріасу (карній) формації Качеута басейну Куйо та формації Ішигуаласто басейну Ішигуаласто-Вілья-Уніон, обидві на північному заході Аргентини.
Rhachiocephalus — рід великих тетрапод, що належить до терапсидів. Він жив у пермі (близько 258-254 мільйони років тому), а його викопні рештки були знайдені в Африці (Південна Африка і Танзанія).
Monjurosuchus — рід хорістодерових рептилій, що мешкали на території сучасних Китаю та Японії в ранньому крейдяному періоді. У нього були великі очі, округлий череп, міцні ноги з короткими кігтями і довгий тонкий хвіст. Були знайдені скам’янілості з м’якими тканинами, що свідчать про те, що Monjurosuchus мав м’яку шкіру і перетинчасті лапи.
Gobihadros — рід базальних гадрозавроїдних динозаврів, що мешкали в Азії в пізньому крейдяному періоді на території сучасної формації Баян-Ширех (сеноман-сантон). Рід містить лише типовий вид Gobihadros mongoliensis. Його приблизна довжина становила 7,5 м.
Allognathosuchus — вимерлий рід алігаторових крокодилів зі складною таксономічною історією. Названий у 1921 році.