Повернемо вимерлих тварин до життя
Місце життя: Мадагаскар
Мадагаскар — четвертий щодо величини острів на земній кулі, з площею — 587 тис. км². Розташований в західній частині Індійського океану біля східного берега Африки, близько 400 км від Мозамбіку. Мадагаскар відокремлений від Африки глибоким (близько 3000 м) грабеном Мозамбіцької протоки. Фауна Мадагаскару має острівний характер і дуже своєрідна. Звідси поширилися щетиністі їжаки, або тенреки (Cententidae), та лемури. Найбільшим з хижаків на острові є дуже своєрідна тварина фоса (Cryptoprocta ferox). Різко острівний характер фауни Мадагаскару підтверджується відсутністю копитних; є лише один представник копитних — ендемічний вид чагарникової свині (Potamochoerus larvatus). Орнітофауна Мадагаскару дуже своєрідна і налічує близько 50 % ендемічних видів.
Simosuchus — вимерлий рід нотозухових крокодиломорфів з пізньої крейди Мадагаскару. Дорослі особини досягали близько 0,75 метра у довжину. Типовим видом є Simosuchus clarki, знайдений у формації Маеварано в провінції Махаджанга, хоча деякі скам’янілості були знайдені в Індії.
Hoploparia — рід викопних лобстерів, що належав до родини Nephropidae. Типовим видом цього роду є Hoploparia longimana. Ці епіфауністичні хижаки жили з ранньої крейди до палеогенового періоду (від 201,6 до 28,4 млн років тому). Викопні рештки цього роду були знайдені у відкладеннях Європи (зокрема, Hoploparia dentata відомий з Криму), Аргентини, Мадагаскару, Канади та США.
Madtsoia — вимерлий рід змій з родини Madtsoiidae. Відомий з еоцену Аргентини (M. bai), палеоцену Бразилії (M. camposi), пізньої крейди (маастрихт) Індії (M. pisdurensis) та пізньої крейди (маастрихт) Мадагаскару (M. madagascariensis). Типовий вид (M. bai) був найбільшим з приблизною довжиною 9-10 м (30-33 футів), а інші три види були меншими. M. madagascariensis довжиною 5,1 м важив би 50 кг, але інший ізольований екземпляр припускає, що цей вид досягав би максимальної довжини 8 м. Вперше вона була виявлена у 1930-х роках в Аргентині і була названа Джорджем Гейлордом Сімпсоном (George Gaylord Simpson) у 1933 році.
Archaeolemur — вимерлий рід викопних лемурів, відомий з голоценової епохи Мадагаскару. Archaeolemur є одним з найпоширеніших і найвідоміших вимерлих гігантських лемурів, оскільки сотні його кісток були виявлені у викопних відкладеннях по всьому острову. Він був більшим за будь-якого сучасного лемура, з масою тіла приблизно 18,2-26,5 кг, і зазвичай реконструюється як найбільш фруктоїдний і наземний з викопних малагасійських приматів.
Aphaneramma — вимерлий рід морських темноспондилових земноводних, що жив в епоху раннього тріасу. Скам’янілості були знайдені в формації Міанвалі в Пакистані, на Мадагаскарі, у формації Житкова в Росії та у формації Конгрессф’єллет на Шпіцбергені (Норвегія).
Masiakasaurus — рід дрібних хижих тероподів-ноазавридів з пізньої крейди Мадагаскару. На малагасійській мові masiaka означає «порочний» і таким чином, назва роду означає «порочна ящірка». Типовий вид, Masiakasaurus knopfleri, був названий на честь музиканта Марка Нопфлера (Mark Knopfler), музика якого надихала команду експедиції. Masiakasaurus назвали в 2001 році Скотт Д. Семпсон (Scott D. Sampson), Метью Каррано (Matthew Carrano) та Кетрін А. Форстер (Catherine A. Forster).
Beelzebufo — рід особливо великих доісторичних жаб, описаний у 2008 році. Її скам’янілості були знайдені в товщах формації Маеварано на Мадагаскарі, що датуються пізнім крейдяним періодом, приблизно 70 мільйонів років тому. Вважається, що ця жаба тісно пов’язана з Baurubatrachus з пізньої крейди в Бразилії, причому обидва, можливо, є близькими родичами, якщо не членами сучасної південноамериканської жаб’ячої родини Ceratophryidae. Типовий і єдиний вид – Beelzebufo ampinga.
Vorona – рід викопних птахів крейдяного періоду. Типовий та єдиний вид – Vorona berivotrensis. Родова назва Vorona малагасійською мовою означає «птиця», а видова berivotrensis утворена від назви села Berivotra, біля якого було знайдено викопні рештки.
Дронт-самітник, дронт родригеський (Pezophaps solitaria) — вимерлий нелітаючий птах родини голубових, ендемік острова Родригес, що знаходиться на схід від Мадагаскару в Індійському океані. Генетично, крім голубів і горлиць, його найближчим родичем також був вимерлий маврикійський дронт (Raphus cucullatus, обидва види утворили підродину дронтових). Голуб нікобарський (Caloenas nicobarica) — найближчий на сьогодні існуючий родич родригеського і маврикійського дронтів.
Kongonaphon (лат.) – рід дінозавроморфів з родини Lagerpetidae, скам’янілі рештки яких знайдені в тріасових відкладеннях Мадагаскару (ладинський – карнійський яруси, 242-227 млн років тому). Єдиним видом є Kongonaphon kely, введений в систематику на основі неповного скелета. Відкриття цієї тварини має важливе значення для дослідження еволюції орнітодір, проливаючи світло на такі аспекти, як виникнення оперення, придбання біпедалізму і розвиток польоту.