Повернемо вимерлих тварин до життя
298,9 ± 0,15 — 252,17 ± 0,06 млн років тому.
Континенти збираються в суперконтинент Пангею, утворюються гори Аппалачі в Північній Америці. Великий океан Панталасса. Клімат теплішає й сухішає, закінчується пермо-карбонове заледеніння. На середину періоду припадає заміна вологолюбної кам’яновугільної флори першими справжніми насінними рослинами з шишками — голонасінними (Gymnosperm). З’являються перші мохи (Bryophyta). На суходолі звичайні земноводні темноспондили (Temnospondyli) і примітивні чотириногі парарептилії (Parareptilia). Розквіт плазунів-синапсидів (пелікозаври і терапсиди). Серед комах з’являються жуки (Coleoptera) й двокрилі (Diptera). У теплих мілководних морях та на рифах розквітають корали, плечоногі (Productida, Spiriferida), двостулкові (Bivalvia), форамініфери (Foraminifera), головоногі ортоцеріди (Orthoceratoidea). Наприкінці періоду відбувається глобальне персько-тріасове вимирання, приблизно 95 % видів фауни щезає, повністю вимирають такі таксони, як трилобіти (Trilobita), граптоліти (Graptolithina) та морські бутони (Blastoidea). В Євразії закінчується уральський орогенез, розпочинається алтайський; оучитський та іннуїтський орогенези в Північній Америці; хантер-бовенський орогенез в Австралії формує гори Макдоннелл (225—260 млн років тому).
Oedaleops — вимерлий рід казеозаврових синапсидів з ранньої пермі південно-західної частини США. Скам’янілості були знайдені у формації Катлер у Нью-Мексико, яка датується вольфкампійським етапом ранньої пермі. Всі рештки належать до єдиного відомого виду Oedaleops campi. Oedaleops був тісно пов’язаний з Eothyris, обидва є частиною родини Eothyrididae. Як і Eothyris, він, ймовірно, був комахоїдним.
Eothyris — рід вимерлих синапсидів родини Eothyrididae з ранньої пермі. Це була хижа комахоїдна тварина, тісно пов’язана з Oedaleops. Відомий лише череп Eothyris, вперше описаний у 1937 році.
Phlegethontia — вимерлий рід аїстоподів тетраподоморфів з кам’яновугільного та пермського періодів Європи та Північної Америки. Він був завдовжки близько 1 метра і мав легкий череп з великою кількістю отворів, на відміну від деяких більш ранніх родичів.
Bolosaurus — вимерлий рід болозаврових рептилій, що мешкав в пермському періоді в Північній Азії та Північній Америці (298,9—273,01 млн. років тому).
Pristerodon — вимерлий рід терапсидних дицинодонтів з пізньої пермі Південної Африки, Замбії та Індії. Типовий вид — Pristerodon mackayi.
Gaiasia — вимерлий рід стовбурових тетрапод з ранньої пермі Намібії, що містив один вид, Gaiasia jennyae. Це був прісноводний хижак, що вирізнявся з-поміж стовбурових чотириногих поєднанням порівняно гігантських розмірів, поширенням на півдні та пізнім виживанням.
Oudenodon — вимерлий рід дицинодонтів. Він був поширений по всій південній Африці протягом пізньої пермі. Oudenodon — невелика тварина з великою головою.
Gordonia — вимерлий рід дицинодонтів-терапсид з пізньої пермі Шотландії. Скам’янілості були знайдені в пісковиках з Каттіс Хіллок Сендстоун в Елджині, графство Морей. Це одна з багатьох скам’янілостей амніот, які називають Елджинськими Рептиліями.
Pachydectes — вимерлий рід біармозухових терапсидів з середньої пермі Південної Африки, відомий за одним черепом. Етимологія назви Pachydectes походить від грецького слова pakhus, що означає “товстий” або “потовщений”, і dektes, що означає “кусаючий”. У поєднанні ця назва відображає унікальну пахіостотичну кістку, знайдену в черепі цього екземпляра, котра знаходиться над верхньощелепним іклом. Відомий лише один вид цього роду — Pachydectes elsi, названий на честь людини, яка відкрила цю скам’янілість.
