Glaucosaurus — вимерлий рід малих едафозавридів ранньої пермі. Типовий вид, G. megalops, був названий у 1915 році. Єдиний встановлений вид — Glaucosaurus megalops. Його рештки виявлено у Техасі, США.
![]()
Період існування: перм
298,9 ± 0,15 — 252,17 ± 0,06 млн років тому.
Континенти збираються в суперконтинент Пангею, утворюються гори Аппалачі в Північній Америці. Великий океан Панталасса. Клімат теплішає й сухішає, закінчується пермо-карбонове заледеніння. На середину періоду припадає заміна вологолюбної кам’яновугільної флори першими справжніми насінними рослинами з шишками — голонасінними (Gymnosperm). З’являються перші мохи (Bryophyta). На суходолі звичайні земноводні темноспондили (Temnospondyli) і примітивні чотириногі парарептилії (Parareptilia). Розквіт плазунів-синапсидів (пелікозаври і терапсиди). Серед комах з’являються жуки (Coleoptera) й двокрилі (Diptera). У теплих мілководних морях та на рифах розквітають корали, плечоногі (Productida, Spiriferida), двостулкові (Bivalvia), форамініфери (Foraminifera), головоногі ортоцеріди (Orthoceratoidea). Наприкінці періоду відбувається глобальне персько-тріасове вимирання, приблизно 95 % видів фауни щезає, повністю вимирають такі таксони, як трилобіти (Trilobita), граптоліти (Graptolithina) та морські бутони (Blastoidea). В Євразії закінчується уральський орогенез, розпочинається алтайський; оучитський та іннуїтський орогенези в Північній Америці; хантер-бовенський орогенез в Австралії формує гори Макдоннелл (225—260 млн років тому).
Palaeohatteria
Palaeohatteria — вимерлий рід базальних сфенакодонтів, відомий з ранньопермського періоду (сакмарський етап) Саксонії, Німеччина. Він містить один вид, Palaeohatteria longicaudata.
Pampaphoneus
Pampaphoneus — вимерлий рід диноцефалів із середньопермської формації Ріо-ду-Расту в Бразилії, відомий по добре збереженому черепу. Типовий вид – Pampaphoneus biccai. Він був близько спорідненим з Australosyodon.
Dvinia
Двінія (лат. Dvinia) – рід базальних цинодонтів, єдиний у родині Dviniidae. Жили за часів пізньопермської епохи (вятський вік, 259,0-252,3 млн років тому) на території сучасної Архангельської області (Росія). Двінії були невеликими тваринами, розміром з кішку, і, мабуть, харчувалися будь відповідною їжею – комахами, різними дрібними тваринами, плодами рослин.
Venjukovia
Venjukovia — вимерлий рід терапсид із середньої пермі Росії, тварина відома за багатьма рештками часткових черепів і була поширеною в фауні Ішеєво.
Tapinocaninus
Tapinocaninus — вимерлий рід терапсид із родини Tapinocephalidae, в якій він є найбільш базальним представником. Описано лише один вид – Tapinocaninus pamelae. Скам’янілості тварини були виявлені у Західній Капській провінції, ПАР та датуються серединою пермського періоду (вордійський вік).
Apateon
Apateon — вимерлий рід темноспондилових амфібій з родини Branchiosauridae. Скам’янілості тварини були знайдені в прісноводних шарах пермі Німеччини (діапазон віку: від 295,0 до 290,1 мільйона років тому).
Ophiderpeton
Ophiderpeton (лат.) – рід примітивних стегоцефалів (або тонкохребцевих), єдиний в родині Ophiderpetontidae ряду аістоподи (Aistopoda). Існував за часів кам’яновугільного періоду (336,0-307,0 млн років тому). Викопні рештки знайдені в Ірландії, Шотландії (Великобританія), а також в Аризоні і Огайо (США). Назва роду означає «гад-змія».
Callibrachion
Callibrachion – монотипичний рід родини казеїди (Caseidae). Єдиний встановлений вид – Callibrachion gaudryi, що був описаний в 1893 році. Його рештки були виявлені в Бургундії, Франція. Вони датуються раннім пермським періодом (артинський вік).
Struthiocephalus
Struthiocephalus («cтраусова голова») – вимерлий рід диноцефалових терапсидів з пермського періоду Південної Африки. Він відомий з досить великої кількості особин, які представляють різні стадії життя та статі, хоча спочатку вони були розбиті на різні роди за помилковою ідеєю, що різні стадії росту та статевий диморфізм між зразками представляють риси різних родів. Велика кількість решток, віднесених до роду, свідчить про те, що Struthiocephalus був досить успішним.