Повернемо вимерлих тварин до життя
Період існування: перм
298,9 ± 0,15 — 252,17 ± 0,06 млн років тому.
Континенти збираються в суперконтинент Пангею, утворюються гори Аппалачі в Північній Америці. Великий океан Панталасса. Клімат теплішає й сухішає, закінчується пермо-карбонове заледеніння. На середину періоду припадає заміна вологолюбної кам’яновугільної флори першими справжніми насінними рослинами з шишками — голонасінними (Gymnosperm). З’являються перші мохи (Bryophyta). На суходолі звичайні земноводні темноспондили (Temnospondyli) і примітивні чотириногі парарептилії (Parareptilia). Розквіт плазунів-синапсидів (пелікозаври і терапсиди). Серед комах з’являються жуки (Coleoptera) й двокрилі (Diptera). У теплих мілководних морях та на рифах розквітають корали, плечоногі (Productida, Spiriferida), двостулкові (Bivalvia), форамініфери (Foraminifera), головоногі ортоцеріди (Orthoceratoidea). Наприкінці періоду відбувається глобальне персько-тріасове вимирання, приблизно 95 % видів фауни щезає, повністю вимирають такі таксони, як трилобіти (Trilobita), граптоліти (Graptolithina) та морські бутони (Blastoidea). В Євразії закінчується уральський орогенез, розпочинається алтайський; оучитський та іннуїтський орогенези в Північній Америці; хантер-бовенський орогенез в Австралії формує гори Макдоннелл (225—260 млн років тому).
Counillonia — вимерлий рід дицинодонтових терапсид з району Луанг Прабанг в Лаосі, Південно-Східна Азія, який жив десь на межі пермського і тріасового періодів і, можливо, відноситься до самого початку раннього тріасу. Типовий і єдиний відомий вид — C. superoculis.
Araeoscelis — вимерлий рід рептилій, один з найдавніших діапсидів. Скам’янілості були знайдені в формаціях Нокона, Арройо і Ваггонер-Ранч в Техасі, що датуються раннім пермським періодом. Вперше Araeoscelis був описаний Семюелем Венделлом Віллістоном (Samuel Wendell Williston). Типовим видом є Araeoscelis gracilis. Другий вид, Araeoscelis casei, був описаний Робертом Брумом (Robert Broom) у 1913 році.
Haptodus — вимерлий рід базальних сфенакодонтів, член клади, що включає терапсидів, а отже, і ссавців. Він був щонайменше 1,5 метра завдовжки. Жив на території сучасної Західної Європи в ранньому пермському періоді. Це був хижак середнього розміру, що харчувався комахами та дрібними хребетними.
Listracanthus — рід вимерлих хрящових риб (Chondrichthyes) з невизначеною спорідненістю. Види Listracanthus відомі насамперед завдяки своїй величезній, схожій на пір’я, зубчастій лусці. Окремі її елементи сягали до десяти сантиметрів в довжину. Лусочки мали велику головну колючку, від якої з боків відходили другорядні колючки, подібні до борідок пера. Listracanthus вперше з’явився в пізньокам’яновугільних шарах Північної Америки, і врешті-решт зник зі скам’янілостей десь у ранньому тріасі.
Kitchinganomodon — вимерлий терапсид-дицинодонт. Він жив у верхній пермі (приблизно 259 – 254 мільйони років тому), а його викопні рештки були знайдені в Африці (Танзанія та Замбія). Вважається одним з найбільших пермських дицинодонтів. Єдиний та типовий вид — Kitchinganomodon crassus.
Cribroconcha — вимерлий рід остракодів, що існував в палеозої (девон-перм). Знахідки відомі з Північної Америки, Євразії та Австралії.
Aelurosaurus — невеликий, хижий, вимерлий рід горгонопсієподібних терапсидів з середньої та пізньої пермі Південної Африки. Його було виявлено в басейні Кару в Південній Африці і вперше названо Річардом Оуеном (Richard Owen) у 1881 році.
Georgenthalia — вимерлий рід дисорофоїдних темноспондилів з нижньої пермі. Це амфібаміди, які мешкали на території сучасного Тюрінгенського лісу в центральній Німеччині. Відомий за голотипом MNG 11135, невеликим повним черепом. Він був знайдений у місцезнаходженні Бромакер формації Тамбах. Вперше названий Джейсоном Андерсоном (Jason S. Anderson), Емі Хенрічі (Amy C. Henrici), Стюартом Сумідою (Stuart S. Sumida), Томасом Мартенсом (Thomas Martens) і Девідом Берманом (David S. Berman) у 2008 році. Типовим видом є Georgenthalia clavinasica.
Discosauriscus — невеликий сеймуріаморф, що мешкав на території сучасної Центральної та Західної Європи в ранньому пермському періоді. Його найкращі скам’янілості були знайдені у брумівській та бачівській формаціях Босковицької борозни в Чеській Республіці.
Mesosaurus — вимерлий рід рептилій з ранньої пермі південної Африки та Південної Америки. Разом з родами Brazilosaurus і Stereosternum входить до родини Mesosauridae і ряду Mesosauria. Довгий час вважалося, що Mesosaurus був однією з перших морських рептилій, але нові дані свідчать про те, що принаймні уругвайські мезозаври мешкали в гіперсолоній водоймі, а не в типовому морському середовищі. У будь-якому випадку, він мав багато адаптацій до повністю водного способу життя. Зазвичай вважається, що він був анапсидом, хоча Фрідріх фон Гюен (Friedrich von Huene) вважав його синапсидом. Ця гіпотеза була нещодавно реанімована.