Повернемо вимерлих тварин до життя
Artiodactyla
Aureia — рід зубатих китів, що існував наприкінці олігоцену та на початку міоцену, приблизно 23-22 мільйони років тому. Він жив у мілководних прибережних водах, що вкривали більшу частину острову Аотеароа, сучасна Нова Зеландія. Типовий вид — Aureia rerehua.
Bramiscus — вимерлий рід жирафоподібних парнокопитних з міоценових формацій Чінджі та Дхок Патан у Пакистані. Рід містить єдиний вид, B. micros, відомий за кількома частковими скелетами.
Kogiopsis — рід середньоміоценових китоподібних з родини Kogiidae. У когіопсисів були дуже довгі зуби, 3-12,7 сантиметрів завдовжки, без кореня. Ці зуби зустрічаються переважно у Флориді та Південній Кароліні. Окрім зубів, Kogiopsis відомий насамперед завдяки щелепам. Анатомія зубів і нижньої щелепи подібна до анатомії зубів вимерлого роду кашалотів Orycterocetus.
Makaracetus — вимерлий протоцетидний кит, рештки якого були знайдені в 2004 році в лютецьких шарах формації Доманда (еоцен) в Сулайманському хребті Белуджистану, Пакистан.
Mitilanotherium — рід вимерлих ссавців із родини жирафових, що жив у пліоцені та ранньому плейстоцені. Скам’янілості тварини були виявлені в Греції, Румунії, Україні та Іспанії. У цей рід входив один вид — Mitilanotherium inexpectatum.
Ninoziphius — рід ранніх дзьоборилових китів (Ziphiidae), який жив наприкінці міоцену (близько 6 мільйонів років тому) в теплих прибережних водах, що омивали територію сучасного південно-західного Перу. Його предки, схоже, відгалузилися від усіх інших дзьоборилових дуже рано в історії групи. Це вказує на “примарну лінію”, яка сягає щонайменше 17 мільйонів років тому. Типовий вид — Ninoziphius platyrostris.
Hispanodorcas — вимерлий парнокопитий ссавець, що належав до родини бичачих (Bovidae). Він жив між верхнім міоценом і нижнім пліоценом (близько 8 – 6 мільйонів років тому), і його викопні рештки були знайдені в Європі та Азії.
Metacervoceros — вимерлий рід парнокопитних ссавців, що належав до родини оленевих (Cervidae). Він жив між верхнім пліоценом і нижнім плейстоценом (близько 2 – 1,5 млн років тому), і його викопні рештки були знайдені в багатьох районах Європи.
Kentriodon — рід вимерлих зубатих китів родини кентріодонтових (Kentriodontidae). Kentriodon жив з пізнього олігоцену до середнього міоцену (23,03-11,1 млн років тому) в Атлантиці, Тихому океані та колишньому морі Паратетіс. Скам’янілості, відповідно, були знайдені в Північній Америці, Європі та Японії. На сьогоднішній день описано сім видів цього роду.
Fucaia — це вимерлий рід примітивних вусатих китів родини Aetiocetidae, відомий з морських відкладень еоцену та олігоцену знайдених у Канаді та США.