Pampaluctor — вимерлий рід метатерієвих ссавців із родини Thylacosmilidae, яка включала хижих спарасодонтів з саблеподібними зубами. Рід містить єдиний вид — Pampaluctor calibar, відомий за частковим скелетом. Він походить із формації Ворохуе в Аргентині, яка віднесена до Ворохуеанського підвіку південноамериканського віку наземних ссавців (SALMA). Це корелює з періодом від пізнього пліоцену до раннього плейстоцену. З оціночною масою тіла близько 100 кілограмів, Pampaluctor є одним із найбільших відомих хижих ссавців Південної Америки.
Скам’янілі рештки Pampaluctor були виявлені у відслоненнях формації Ворохуе на прибережному скельному уступі на північ від міста Мірамар у провінції Буенос-Айрес, Аргентина. Зразок зберігається у палеонтологічній колекції Муніципального музею Пунта-Ерменго в Мірамарі, де він назавжди зареєстрований під номером MPH P0730. Він складається з часткового посткраніального скелета, що включає перші шість шийних хребців, частину правої лопатки, дистальний кінець правої плечової кістки, діафіз правої променевої кістки, більшу частину лівої стегнової кістки, діафіз лівої гомілкової кістки, два хвостові хребці та невеликий неідентифікований фрагмент дистальної кістки кінцівки.
У 2026 році Ерік дель Кампо (Eric N. del Campo) та його колеги на основі цих скам’янілостей описали Pampaluctor calibar як новий рід і вид ссавців родини тилакосмілідів. MPH P0730 був визначений як голотипний екземпляр. Родова назва Pampaluctor поєднує в собі назву аргентинського регіону Пампас, де було знайдено голотип, та латинське слово luctor, «боротися». Видова назва calibar походить від імені Калібар — гаучо з Центральної Аргентини XIX століття, який займався розшуком злочинців.
В аргентинській формації Ель-Польворін, палеомагнітне датування якої становить приблизно від 3,55 до 2,59 мільйона років тому, було знайдено одну плечову кістку та два супутні моляри (зразок CCA-196). З огляду на їхній порівнянний вік, а також анатомічну схожість цієї плечової кістки з голотипом P. calibar, існує ймовірність, що CCA-196 є ще одним екземпляром цього таксону.
Щоб перевірити спорідненість та філогенетичні зв’язки Pampaluctor,вчені включили його до оновленої версії філогенетичної матриці (Suarez et al., 2025) з публікації, в якій було описано більш базального тилакосміліформа Dimartinia. Pampaluctor було визначено як сестринський таксон до Thylacosmilus, тоді як два інші названі тилакосміліди, Anachlysictis та Patagosmilus, утворюють власну кладу.
Скам’янілості
