Повернемо вимерлих тварин до життя
Епіціон (лат. Epicyon, від грец. ἐπι- +κύων «надсобака») – рід вимерлих гігантських псових підродини Borophaginae. Мешкали в міоцені в Північній Америці (6,20 – 5,330 млн. Років тому). Рід містить кілька видів. Типовий вид Epicyon haydeni – найбільший пес всіх часів: висота в холці 90 см.
Келенкен (лат. Kelenken) – рід вимерлих гігантських нелітаючих хижих птахів родини фороракосові (Phorusrhacidae). Жили в середньому міоцені близько 15 млн років тому. Келенкени мешкали на території сучасної Патагонії (Аргентина) разом з аргентавісами (лат. Argentavis). Потім він переселився в Північну Америку, де конкурував з вовками і шаблезубими кішками.
Stenomylus – вимерлий рід дрібних представників родини верблюдових (Camelidae), що мешкали в міоцені (близько 30 мільйонів років тому) в Північній Америці. Його назва походить від грецького στείνος, «вузький» і μύλος, «моляр».
Allodesmus – вимерлий рід ластоногих відомий від середнього до пізнього міоцену Каліфорнії та Японії, що належить до вимерлої родини ластоногих Desmatophocidae.
Астрапотерії (Astrapotherium) – викопний копитний ссавець родини Астрапотерієві (Astrapotheriidae). Вперше скам’янілості Astrapotherium були знайдені в 1879 році в пластах формації Санта-Крус на півдні Аргентини. На сьогодні відомо кілька знахідок на території Аргентини і Чилі. Датуються олігоценом-міоценом, 29-16 млн. років тому.
Примелефаси (Primelephas) — вимерлий рід ссавців, примітивні представники родини слонових. Жили в міоцені і пліоцені, скам’янілості знайдені в Африці, на терені сьогоденного Чаду, Кенії, Танзанії, Уганди та Ефіопії. На відміну від сучасних слонових, мали чотири бивні. Назва роду означає “перший слон”.
Gnatusuchus – вимерлий рід кайманів, представлений типовим видом Gnatusuchus pebasensis, відомий із середнього міоцену Формації Пебас в Перу. Gnatusuchus жив близько 13 мільйонів років тому у великій водно-болотній системі, яка називається мега-водно-болотними угіддями Пебас, що охоплювала понад мільйон квадратних кілометрів теперішнього басейну Амазонки (сучасний басейн на той час ще не розвивався, і замість того, щоб текти із заходу на схід в Атлантичний океан, річкові системи стікали на північ через заболочені місця та в Карибське море).
Skinnerhyus shermerorum – вимерлий пекарі, відомий з пізнього міоцену Небраски, США. Він мав порівняно великі вилиці, що нагадують крила.
Кладосіктіс (лат. Cladosictis) – вимерлий рід метатеріїв, що мешкав в Південній Америці в міоцені.
Піеролапітек (лат. Pierolapithecus catalaunicus) — це вимерлий вид приматів, які жили приблизно 13 мільйонів років тому під час міоцену на території сучасного муніципалітету Алс-Усталетс-да-Піарола, Каталонія. Звідси і походить назва даного виду, що з латинської мови перекладається як «Каталонська мавпа з Піероли». За однією з версій, піеролапітек є спільним предком людей та інших сучасних людиноподібних мавп, чи принаймні найближчим до спільного предка, ніж інші попередньо досліджені скам’янілості.