Повернемо вимерлих тварин до життя
23,03–5,333 млн років тому.
У Євразії продовжується альпійський орогенез; у Новій Зеландії під час кайкурського орогенезу формуються Південні Альпи. Широко поширюються ліси на планеті, трави зустрічаються повсюдно. Концентрація вуглекислого газу (CO2) в атмосфері знижується з 650 до 100 ppm. З’являються сучасні родини ссавців (Mammalia) і птахів (Aves). Диверсифікація коней (Equidae) і мастодонтів (Mammutidae). Поява спільного предка людиноподібних мавп (Hominoidea) і людини (Homo).
На планеті теплішає під час середньоміоценового кліматичного оптимуму. Відбувається середньоміоценове вимирання деяких таксонів.
В кінці міоцену на планеті панує прохолодний льодовиковий клімат, розвинення Східноантарктичного льодовикового щита. Відбувається висихання солоних озер замкненого басейну на місці сучасного Середземного моря — Мессінський пік солоності. Відбувається поступове розходження гілок шимпанзе і людини від спільного предка. У центральній частині Африки живе сахельантроп (Sahelanthropus tchadensis).
Bathyergoides — вимерлий рід гризунів з Африки, який вважається спорідненим із сучасними землекоповими (Bathyergidae). Це єдиний представник родини Bathyergoididae. Скам’янілості Bathyergoides neotertiarius були знайдені в ранньоміоценовій формації Елізабет-Бей у Намібії.
Annakacygna — рід нелітаючих морських лебедів з міоцену Японії. Названий у 2022 році, Annakacygna демонструє ряд унікальних адаптацій, які відрізняють його від будь-якого іншого відомого лебедя, включаючи живлення завдяки фільтрації, дуже рухливий хвіст і крила, які, ймовірно, створювали колиску для дитинчат, подібно до сучасних лебедів-шипунів. Крім того, він міг використовувати як крила, так і хвіст для демонстрації. Відомо два види: A. hajimei, розміром приблизно з чорного лебедя, і A. yoshiiensis, який перевищував лебедя-шипуна як за розміром, так і за вагою.
Megalictis – це вимерлий рід великих хижих куницевих, які існували в Північній Америці під час «котячого розриву» в період міоцену. Він, як вважають, був схожий на велику росомаху з масою тіла до 60 кг.
Yoshi — вимерлий рід шаблезубих махайродових кішок з триби Metailurini. Його скам’янілості були описані з турольських відкладів епохи міоцену на Балканському півострові в 2014 році та зразків з Китаю, які як вважалося належали Metailurus. Родова назва походить від імені домашнього кота головного автора. Рід був описаний як потенційний синонім Metailurus, хоча наразі це важко підтвердити.
Miosurnia — вимерлий рід птахів родини совові (Strigidae) з пізньоміоценової формації Люшу провінції Ганьсу, Китай. Рід містить один вид, M. diurna, відомий за майже повним зчленованим скелетом.
Manuherikia — викопний рід гусеподібних птахів родини Качкові (Anatidae). Птах існував у кінці міоцену (19-16 млн років тому). Описаний рід по скам’янілих рештках, що знайдені у відкладеннях формації Манугерікія у Новій Зеландії. Рід названий на честь річки Манугерікія, у долині якої знаходиться геологічна формація Манугерікія. На сьогодні описано чотири види. Це були качки середнього розміру, що мешкали у прісних водоймах (всі кістки знайдені в озерних відкладеннях).
Miotadorna — викопний рід гусеподібних птахів родини Качкові (Anatidae). Качка мешкала у міоцені у Новій Зеландії. Скам’янілі рештки роду знайдені у долині річки Манугерікія у регіоні Отаго на Південному острові.
Adelphailurus — вимерлий рід шаблезубих кішок з родини Felidae та триби Metailurini, який населяв західну частину Північної Америки протягом міоцену (від 10,3 до 5,33 млн років) nf проіснували приблизно 4,97 мільйонів років.
Dromomeryx — вимерлий рід парнокопитних ссавців, що належить до родини Dromomerycidae. Він жив між середнім і верхнім міоценом (17 – 9 мільйонів років тому), а його викопні рештки були знайдені в Північній Америці. Типовий вид – Dromomeryx borealis.
Kogiopsis — рід середньоміоценових китоподібних із родини Kogiidae. У нього були дуже довгі зуби без коренів, довжиною 3–12,7 см. Ці зуби зустрічаються переважно у Флориді та Південній Кароліні. Крім зубів, когіопсис відомий насамперед по нижньощелепним кісткам. Анатомія зубів і нижньої щелепи схожа на анатомію вимерлого роду кашалотів Orycterocetus.