Повернемо вимерлих тварин до життя
Місце життя: Антарктида
Антарктида — континент у Південній півкулі навколо географічного південного полюса, охоплює приблизно 10 % суходолу Землі. Загальна площа — 13 900 000 км², без шельфових льодовиків — 12,6 млн км². В Антарктиді є 90 % світових запасів криги, сконцентровано 70 % прісної води на Землі. Клімат Антарктиди не сприяє розвитку великої кількості рослин. Поєднання морозів, поганої якості ґрунтів, обмаль вологи і брак сонячного світла пригнічує ріст рослин. Як результат, рослинність обмежується, головним чином, мохами. Лише незначна кількість наземних безхребетних обрали місцем перебування Антарктиду. Це мікроскопічні кліщі, воші, нематоди, тихоходи, коловертки, криль і колембола. Нещодавно виявлені представники стародавніх екосистем нашої планети, які складаються з кількох видів бактерій, що були знайдені в льодовій пастці глибоко під льодовиками. А нелітаюча мушка Бельгіка антарктидна, всього 12 мм в розмірі — представник найчисельніших земних тварин в Антарктиді. Сніговий буревісник є одним з усього лише трьох видів птахів, які розмножуються тільки в Антарктиді.
Hoploparia — рід викопних лобстерів, що належав до родини Nephropidae. Типовим видом цього роду є Hoploparia longimana. Ці епіфауністичні хижаки жили з ранньої крейди до палеогенового періоду (від 201,6 до 28,4 млн років тому). Викопні рештки цього роду були знайдені у відкладеннях Європи (зокрема, Hoploparia dentata відомий з Криму), Аргентини, Мадагаскару, Канади та США.
Vinctifer — вимерлий рід кісткових риб, що відноситься до ряду аспідорінхових (Aspidorhynchiformes). Він жив між верхньою юрою та нижньою крейдою (кіммерідж – альб, приблизно 155 – 105 мільйонів років тому), а його викопні рештки були знайдені в Південній Америці, Північній Америці, Антарктиді та Африці.
Llanocetus — рід вимерлих зубатих вусатих китів з пізнього еоцену Антарктиди. Типовий вид, Llanocetus denticrenatus, досягав гігантських розмірів. Молодий екземпляр досягав приблизно 8 м в довжину, а другий, безіменний вид, відомий лише за трьома ізольованими премолярними зубами, досягав загальної довжини тіла до 12 м. Як і інших вусатих китів еоцену, у Llanocetus відсутній китовий вус. Ймовірно, він живився всмоктуванням, як сучасні дзьоборилові та карликові кити.
Ericiolacerta — монотипічний рід тероцефалів родини ериціолацертових (Ericiolacertidae), що походить з раннього тріасу Африки та Антарктики. Єдиний встановлений вид – Ericiolacerta parva. Описаний Д. Вотсоном (David Meredith Seares Watson) у 1931 році. Назва означає – «ящірка-їжак».
Kaikaifilu — рід тилозавринових мозазаврів з пізньої крейди формації Лопес-де-Бертодано в Антарктиді, що датується безпосередньо перед вимиранням на межі крейдового та палеогенового періодів. Це один із найбільших представників тилозавринів, групи морських ящірок, які жили в крейдовому періоді, і єдиний дійсно великий тилозаврин в Антарктиці.
Antarctopelta — рід динозаврів-анкілозаврів з одним відомим видом, A. oliveroi, який мешкав в Антарктиді в пізньому крейдовому періоді. Це був анкілозавр середнього розміру, що досягав не більше 4 метрів у довжину, і демонстрував характеристики двох різних родин, що ускладнило більш точну класифікацію. Єдиний відомий викопний зразок був виявлений на острові Джеймса Росса в 1986 році, він є першим динозавром, коли-небудь знайденим в Антарктиді, але це другий динозавр на континенті, який отримав офіційну назву.
Morturneria — вимерлий рід плезіозаврів-фільтраторів з пізньої крейди сучасної Антарктиди.
Antarcticarcinus – рід членистоногих з групи Euthycarcinoidea виявлений у викопних відкладах в Центральних трансантарктичних горах Антарктиди. Він жив у прісноводних озерах у ранній пермі (~299-293 мільйони років тому), у той час, коли цей регіон перебував у подібних до сучасних полярних широтах із холодним крижаним субарктичним кліматом. Типовий вид – Antarcticarcinus pagoda.
Пролацерта (Prolacerta) — вимерлий рід архозавроподібних рептилій, що існував у ранньому тріасі. Скам’янілі рештки виду знайдені у басейні річки Кару у ПАР та Антарктиді. Пролацерту відносять до ряду Prolacertiformes. До цього ж ряду відносили проторозаврів (Protorosauridae) та таністрофеїв (Tanystropheidae), однак філогенічний аналіз відділив пролацерту від проторазаврів, таким чином ряд Prolacertiformes наразі є монотипічним. Плазун схожий на велику ящірку завдовжки до метра.