Nesodon

Nesodon — вимерлий рід нотоунгулят родини токсодонтових, що мешкали в Південній Америці в період з пізнього олігоцену до раннього міоцену (29 — 16,3 млн років тому). Представники цього роду були досить великого розміру: важили до 554 кг і досягали 1,4 м в висоту.

Читати далі

Messelobunodon

Messelobunodon — вимерлий рід парнокопитних з родини Dichobunidae. Він відомий з декількох повних скелетів з Мессельського кар’єру і жив у середньому еоцені близько 47 мільйонів років тому.

Читати далі

Theriodictis

Theriodictis — вимерлий рід дрібних гіперхижих лисоподібних псових, ендемік Південної Америки. Тварина з’явилась в плейстоцені, від 1,2 млн. років тому до 500 тис. років тому і проіснувала приблизно 0,7 млн. років. Типовий вид — T. platensis.

Читати далі

Hulitherium

Hulitherium – вимерлий сумчастий ссавець родини Diprotodontidae з ряду дипротодонтів (Diprotodontia). Рід включає один вид – Hulitherium tomasetti. У плейстоцені мешкав на Новій Гвінеї.

Читати далі

Thylophorops

Thylophorops – вимерлий рід дідельфінових опосумів з пліоцену Південної Америки. На відміну від своїх близьких дідельфінових родичів (сучасні опосуми Philander і Didelphis), Thylophorops демонструє спеціалізацію на хижацтві (як сучасний Lutreolina). Один з видів, T. lorenzinii, є найбільшим відомим опосумом усіх часів, що може свідчити про його макрохижацьку роль.

Читати далі

Llanocetus

Llanocetus — рід вимерлих зубатих вусатих китів з пізнього еоцену Антарктиди. Типовий вид, Llanocetus denticrenatus, досягав гігантських розмірів. Молодий екземпляр досягав приблизно 8 м в довжину, а другий, безіменний вид, відомий лише за трьома ізольованими премолярними зубами, досягав загальної довжини тіла до 12 м. Як і інших вусатих китів еоцену, у Llanocetus відсутній китовий вус. Ймовірно, він живився всмоктуванням, як сучасні дзьоборилові та карликові кити.

Читати далі

Sthenurus

Sthenurus — вимерлий рід кенгуру. При довжині близько 3 м, деякі види були вдвічі більшими за сучасні види. Sthenurus був спорідненим з більш відомим Procoptodon. Вважається, що підродина Sthenurinae відокремилася від спорідненого таксону Macropodinae (кенгуру і валлабі) в середині міоцену, а потім її популяція зростала протягом пліоцену.

Читати далі

Ocepeia

Ocepeia – вимерлий рід африканських ссавців, що мешкав на території сучасного Марокко в епоху середнього палеоцену, приблизно 60 мільйонів років тому. Вперше тварина була названа і описана у 2001 році, типовий вид – O. daouiensis з селандського етапу марокканського басейну Улед-Абдун. Другий, більший вид, O. grandis, відомий з дещо молодшого танетського етапу в тій же області. За життя ці два види важили приблизно 3,5 кг і 10 кг, відповідно. Вважається, що вони були спеціалізованими листоїдами. Викопні черепи Ocepeia є найдавнішими відомими африканськими черепами і найкраще вивченими з усіх палеоценових ссавців Африки.

Читати далі