Повернемо вимерлих тварин до життя
Stenaulorhynchus (можливо, означає “вузькотрубний дзьоб”) – вимерлий рід гіперодапедонтидних ринхозаврів, відомий із відкладів середнього тріасу (пізньоанісійський етап) території Танганьїка, Танзанія. Його було знайдено в члені Lifua формації Manda у супергрупі Karoo. Він був названий і вперше описаний Сідні Генрі Хотоном (Sidney Henry Haughton) в 1932 році. Типовий вид – Stenaulorhynchus stockleyi, дзьобата травоїдна тварина розміром більше метра у довжину.
Agudotherium – рід цинодонтів із пізнього тріасу півдня Бразилії. Новий таксон цинодонта був описаний по лівій нижній щелепі з іклом та шістьма (pc2—pc7) добре збереженими постканінами (голотип), а також другому зразку (паратип), що включає праву нижню щелепу з різцями, іклами та сімома (pc1—pc7) постканінами, причому pc6—pc7 найкраще збереглися. Ці екземпляри мають міцний зубний ряд.
Malerisaurus – вимерлий рід архозавроподібних (Archosauromorpha), відомий з Андхра-Прадешу, Індія.
Бентозух (лат. Benthosuchus, від грец. Βενθο- + σοῦχος – глибинний крокодил) – рід тріасових темноспондилів з родини Benthosuchidae. Останню відносять або до надродини Trematosauroidea, або до надродини Capitosauroidea.
Nanchangosaurus – вимерлий рід водних плазунів, відомий з середнього тріасу Китаю. Він був названий на честь району Наньчан в Китаї, де і був знайдений. Довжина тварини складала біля 1 м, і, ймовірно, вона харчувалася рибою або використовувала довгі щелепи для вилову водних безхребетних. Nanchangosaurus нагадував іхтіозаврів будовою тіла і, можливо, пов’язаний з ними.
Heptasuchus – вимерлий рід псевдозухій з клади Loricata, відомий з середнього або пізнього тріасу Chugwater Group, штат Вайомінг, США. Він містить єдиний вид, Heptasuchus clarki, перша офіційна визнана равізухія або лорікатна псевдозухія, відома з Північної Америки.
Пролацерта (Prolacerta) — вимерлий рід архозавроподібних рептилій, що існував у ранньому тріасі. Скам’янілі рештки виду знайдені у басейні річки Кару у ПАР та Антарктиді. Пролацерту відносять до ряду Prolacertiformes. До цього ж ряду відносили проторозаврів (Protorosauridae) та таністрофеїв (Tanystropheidae), однак філогенічний аналіз відділив пролацерту від проторазаврів, таким чином ряд Prolacertiformes наразі є монотипічним. Плазун схожий на велику ящірку завдовжки до метра.
Морганукодон (Morganucodon, «зуби з Гламоргану», за латинською назвою цієї місцевості в «Книзі Судного дня») — один з найдавніших ссавців, що існував у пізньому тріасі та, ймовірно, вимерлий в ранньому юрському періоді. Вперше його рештки виявив у Гламоргані Вальтер Георг Кюне. Рід існував на Землі 221–210 млн років тому. Ототожнюється з еострозодоном.
Massetognathus — рід травоїдних цинодонтів родини Траверсодонтиди (Traversodontidae). Скам’янілі рештки виду знайдені у відкладеннях формування Санта-Марія на півдні Бразилії. Описаний по добре збережених рештках черепа (голотип PV 0225 T(G)). Цинодонт мешкав у середині тріасового періоду (242–235 млн років тому).
Аскептозавр (лат. Askeptosaurus) – рід вимерлих морських плазунів із ряду талаттозавров підкласу діапсид. Ймовірно довжина Askeptosaurus становила 2 м, вага – близько 45 кг. Череп низький, з подовженою заочноямковою частиною. Очі великі, захищені склеротичними кільцями. Передпліччя і гомілки сильно вкорочені.