Повернемо вимерлих тварин до життя
252,2–201,3 млн років тому.
Суходіл вкритий дикроїдієвою рослинністю (Dicroidium). На планеті царство архозаврів (Archosaurs): на суші домінують динозаври (Dinosauria), в океанах — іхтіозаври (Ichthyosauria) і нотозаври (Nothosauroidea), в повітрі — птерозаври (Pterosaurs). Велика кількість амфібій темноспондилів (Temnospondyli). У той самий час цинодонти (Cynodont) дрібнішають і більше набирають рис ссавців. Поява перших яйцекладних ссавців (Prototheria) і крокодилів (Crocodilia), великої кількості таксонів сучасних комах (Insecta). У морях і океанах поширені аммоніти (Ammonoidea), з’являються сучасні мадрепорові корали (Scleractinia) і перші костисті риби (Teleostei). Андійський орогенез в Південній Америці; кіммерійський в Азії; рангітатський в Новій Зеландії; закінчується хантер-бовенський орогенез на сході Австралії, Великий Вододільний хребет (225—260 млн років тому).
Lentamanusuchus — вимерлий рід іхтіозавроморфних рептилій ряду Hupehsuchia, відомий із ранньотріасової формації Цзялінцзян у Китаї. Рід містить єдиний вид, Lentamanusuchus hubeiensis, відомий за частковим зчленованим скелетом. Він характеризується незвично широко розставленими автоподіями1, що, ймовірно, сприяло формуванню більших, гладких плавців, які допомагали в плаванні.
Silescelida — вимерлий рід еукрокоподних архозавроподібних, відомий із середньотріасової (ладиній) надпослідовності Санта-Марія в Бразилії. Рід містить єдиний вид — Silescelida acristata, про який відомо з фрагментарного скелета. Філогенетичні аналізи вказують на спорідненість Silescelida з родиною Euparkeriidae, яка до цього була не відома у Південній Америці.
Carinthiasuchus — вимерлий рід попозавроїдних псевдозухій, що мешкав у формації Партнах (ладиній — ранній карній) в Каринтії, Австрія. Типовий та єдиний вид — Carinthiasuchus kandutschi.
Labrujasuchus — рід шувозавридних попозавроїдів із пізньотріасового шару «Скам’янілий ліс» формації Чінле в штаті Нью-Мексико. Відомий за частковим пов’язаним скелетом, що включає фрагменти передніх кінцівок, кілька хребців, а також частини задніх кінцівок і лобкової області. Крім того, до цього таксону попередньо віднесено низку інших решток, знайдених на території кар’єру Гайден. Типовий та єдиний вид — Labrujasuchus expectatus.
Sinocyamodus — вимерлий морський плазун з ряду Placodontia. Він жив на початку верхнього тріасу (карній, приблизно 225 мільйонів років тому), а його скам’янілості було знайдено в Китаї. Типовий та єдиний вид — Sinocyamodus xinpuensis. Цей рід став першим плакодонтом, виявленим у східній частині Тетису, що спростувало традиційні уявлення про те, що ця група була поширена виключно у західній його частині.
Eosphorosuchus — вимерлий рід ранніх крокодиломорфних псевдозухій, відомий із пізньотріасової (ретійської) формації Чінле в районі Гост-Ранч, штат Нью-Мексико, США. Рід включає єдиний вид, Eosphorosuchus lacrimosa, відомий за частковим черепом і скелетом. Він характеризується незвично короткою мордою, пристосованою до сильних укусів.
Ptychotherates — вимерлий рід ящеротазових динозаврів, відомий із пізньотріасової (норій або рет) формації Чінл у районі Гост-Ранч, штат Нью-Мексико, США. Рід включає єдиний вид, Ptychotherates bucculentus, відомий за частковим черепом.
Isodapedon — вимерлий рід ринхозаврів, знайдений у формації Санта-Марія в Бразилії, що датується пізнім тріасом (карній). До цього роду належить єдиний вид — Isodapedon varzealis, відомий за частковим черепом.
Lucianovenator — вимерлий рід целофізидних тероподів, що мешкав в Аргентині у тріасовому періоді. Назва роду Lucianovenator перекладається як «мисливець Лучано», на честь Дона Лучано Леєса (Don Luciano Leyes), який першим повідомив про знахідку решток. Видова назва bonoi походить від імені Туліо дель Боно (Tulio del Bono), місцевого вченого, що приймав участь у описі тварини. Це один з небагатьох неотероподів, відомих у Південній Америці.
Polonolimulus — викопний рід мечохвостів з родини Austrolimulidae. Типовий та єдиний вид — P. zaleziakensis, знайдений в тріасових відкладах Польщі.