Повернемо вимерлих тварин до життя
Luopterus – вимерлий рід анурогнатидних птерозаврів, що містить лише голотипний вид L. mutoudengensis, відомий з середньоюрської формації Тяоцзишань в Цінлун, північна провінція Хебей, Китай. Спочатку він був названий як вид Dendrorhynchoides у 2012 році, але був перенесений до роду Luopterus у 2020 році. Luopterus мав розмах крил близько 40 сантиметрів, що робить його одним з найменших відомих птерозаврів.
Feilongus — рід птерозаврів з підродини Moganopterinae родини Ctenochasmatidae, що жили протягом баремського – аптського віків (129,4-113,0 млн років тому) нижнього крейдяного періоду. Викопні рештки знайдені в нижньокрейдових відкладах формацій Ісянь у Бейпяо та Цзюфотан (Ляонін, Китай).
Unwindia — рід птеродактилоподібних птерозаврів, що мешкав в ранній крейді (альб) на території сучасної Бразилії.
Hatzegopteryx — рід птерозаврів-аждархідів, знайдений у пізньомаастрихтських відкладах формації Densuş Ciula в Трансільванії, Румунія. Він відомий лише з типового виду Hatzegopteryx thambema. Найбільші знайдені рештки вказують на те, що це був одним з найбільших птерозаврів з приблизним розмахом крил від 10 до 12 метрів.
Barbaridactylus — птерозавр-ніктозаврид із басейну Оулед-Абдун у Марокко, що датується маастрихтським етапом пізньої крейди. Його описали у 2018 році палеонтологи Ніколас Лонгріч (Nicholas R. Longrich), Девід Мартілл (David M. Martill) та Браян Андрес (Brian Andres). У тій же публікації були описані два інших ніктозавриди з тієї ж формації: Alcione і Simurghia. Типовий і єдиний вид — B. grandis.
Phosphatodraco — рід птерозаврів-аждархідів із пізньої крейди Марокко. Типовий і єдиний відомий вид — Phosphatodraco mauritanicus. Phosphatodraco був аждархідом помірного розміру з приблизним розмахом крил близько 5 метрів. Він заснований на ряді шийних хребців з фосфатних пластів басейну Улед-Абдун, відкладів самого кінця крейди. Це був перший птерозавр, який отримав назву від фосфатних пластів, хоча багато інших іменованих і безіменних видів було відкрито з часу першого опису Phosphatodraco в 2003 році.
Alcione — рід птерозаврів-ніктозаврид з басейну Улед-Абдун у Марокко, що датується маастрихтським етапом пізньої крейди. Відомий лише один вид — A. elainus. Цей птерозавр жив на морському узбережжі разом із кількома іншими птерозаврами, включаючи ніктозавридів Simurghia та Barbaridactylus.
Tethydraco — рід птеродактилоїдних птерозаврів, які жили протягом пізнього крейдяного періоду (маастрихтський етап, приблизно 66 мільйонів років тому) на території сучасного Марокко. Спочатку Tethydraco був віднесений до родини Pteranodontidae. Згодом описуваний матеріал дозволив припустити, що це був аждархід, але пізніші дослідження знову виявили його як птеранодонтида. Типовий і єдиний вид — T. regalis.
Pachagnathus — вимерлий рід нептеродактилоїдних птерозаврів з формації Кебрада-дель-Барро (пізній норій – ранній рет) в Аргентині. Він жив у період пізнього тріасу і є одним із небагатьох тріасових птерозаврів з південної півкулі (разом із одночасним та спорідненим Yelaphomte). Pachagnathus також один із небагатьох тріасових птерозаврів, що жили в глибині суходолу. Це відкриття вказує на те, що відсутність ранніх птерозаврів як у південній півкулі, так і в наземному середовищі, ймовірно пов’язана з поганою вибіркою, а не відсутністю самих тварин.
Yelaphomte — вимерлий рід нептеродактилоїдних птерозаврів з формації Кебрада-дель-Барро (пізній норій – ранній рет) в Аргентині. Він жив у період пізнього тріасу і є одним із небагатьох тріасових птерозаврів з південної півкулі (разом із одночасним та спорідненим Pachagnathus). Це був маленький птерозавр, прикрашений гребенем, однак його малий розмір може бути пов’язаним з юним віком. Yelaphomte також один із небагатьох відомих континентальних тріасових птерозаврів. Його знахідка вказує на те, що відсутність ранніх птерозаврів як у південній півкулі, так і в наземному середовищі, ймовірно пов’язана з поганою вибіркою, а не відсутністю самих тварин.