
Gazellospira — вимерлий парнокопитний ссавець з родини бикових (Bovidae). Він жив в Європі у період від верхнього пліоцену до нижнього плейстоцену (приблизно 3,2–1,8 млн років тому).
Повернемо вимерлих тварин до життя
5,333–2,58 млн років тому.
На планеті панує прохолодний клімат. Відбувається заповнення басейну Середземного моря водами Атлантичного океану — Занклійський потоп. Ардипітек (Ardipithecus) в Африці.
В кінці пліоцену розвивається Ґренландський льодовиковий щит. Австралопітеки (Australopithecus) звичайні гомініди на теренах Східної Африки.

Gazellospira — вимерлий парнокопитний ссавець з родини бикових (Bovidae). Він жив в Європі у період від верхнього пліоцену до нижнього плейстоцену (приблизно 3,2–1,8 млн років тому).

Pampaluctor — вимерлий рід метатерієвих ссавців із родини Thylacosmilidae, яка включала хижих спарасодонтів з саблеподібними зубами. Рід містить єдиний вид — Pampaluctor calibar, відомий за частковим скелетом. Він походить із формації Ворохуе в Аргентині, яка віднесена до Ворохуеанського підвіку південноамериканського віку наземних ссавців (SALMA). Це корелює з періодом від пізнього пліоцену до раннього плейстоцену. З оціночною масою тіла близько 100 кілограмів, Pampaluctor є одним із найбільших відомих хижих ссавців Південної Америки.

Menelikia — рід вимерлих парнокопитних ссавців з родини бикових (Bovidae). Він існував від середини пліоцену до середини плейстоцену (приблизно 4,1–1,4 мільйона років тому), а його скам’янілості знаходять у Східній Африці.

Armenohyrax — вимерлий рід даманоподібних родини Pliohyracidae з пізнього пліоцену Вірменії. Як і інші представники родини, Armenohyrax мав вузьку морду з великими першими різцями, що постійно росли. Однак, на відміну від інших представників родини, ці зуби також спрямовані в протилежні сторони. Ще однією примітною особливістю цього дамана є відсутність іклів, що не спостерігається в інших представників родини.

Ictitherium — вимерлий рід з родини Hyaenidae, виділений Труессаром (Trouessart) у 1897 році. Ictitherium мешкав на всій території Євразії у пізньому міоцені.

Beneziphius — вимерлий рід китоподібних родини Ziphiidae. Його рештки виявлені в морських відкладах від пізнього міоцену до пліоцену в Бельгії та в рибальських угіддях біля берегів Іспанії.

Limnospondylus — вимерлий рід гігантських саламандр (родина Cryptobranchidae), знайдений у формації Цубусагава в Японії, що датується пізнім пліоценом (приблизно 3,5 млн років тому). Рід містить єдиний вид — Limnospondylus ajimuensis, відомий за трьома окремими хребцями. Найбільший із них свідчить про те, що довжина тіла Limnospondylus могла становити близько 102–115 сантиметрів.

Samotherium — вимерлий рід із родини Giraffidae, що мешкав у міоцені та пліоцені на території Євразії та Африки. Типовий вид — S. boissieri, описаний у 1889 році.

Ambystoma quetzalcoatli — вимерлий вид саламандр з родини Ambystomatidae. Він відомий за кількома збереженими скелетами особин від молодих до дорослих, знайденими в пізньопліоценовій формації Атотонілько-ель-Гранде в Мексиці (близько 4,5 млн років тому). A. quetzalcoatli є найдавнішим представником роду Ambystoma в цій країні, а також таким, що відомий за найбільш повними рештками.