Повернемо вимерлих тварин до життя
Місце життя: Африка
Африка — другий за площею і населенням материк у світі, після Євразії. Загальна площа континенту становить понад 30,27 млн км², враховуючи прилеглі острови — він займає 5,9 % площі земної поверхні і 20,3 % площі суходолу. На південь і північ від екватора, в субекваторіальному поясі бувають сухий і вологий періоди, що творять неповторну природу саван, серед безкрайніх рівнинних просторів яких декілька мільйонів років тому з’явились наші першопредки (сахельантроп, австралопітек африканський і афарський, людина прямоходяча, уміла і працююча) і від 300—260 тис. років тому проходила перші етапи своєї еволюції людина розумна. Жива природа континенту своєрідна і неповторна, тут збереглось найбільше видів мегафауни, оскільки вона зазнала найменшого впливу під час четвертинного вимирання.
Stelladens — вимерлий рід мозазаврів відомий з верхньокрейдяних відкладень Марокко, віком приблизно 67 мільйонів років. Типовий вид — Stelladens mysteriosus. Більшість мозазаврів мали по два лезоподібних зубчастих гребеня спереду і ззаду зуба, які допомагали розрізати здобич, проте Stelladens mysteriosus мав від чотирьох до шести таких лез, що йшли вздовж зуба. Близьких аналогів унікальній морфології зубів Stelladens mysteriosus не відомо ні серед сучасних, ні серед вимерлих видів.
Bohlinia — вимерлий рід парнокопитних з родини Giraffidae, що мешкав у пізньому міоцені в Європі та Африці. Типовий вид — B. attica.
Maghriboselache — рід акул з родини Cladoselachidae, знайдений у Марокко. Рід існував у фаменському віці пізнього девону, приблизно 365 мільйонів років тому. Він є сестринським таксоном до культового роду Cladoselache. Типовий вид — Maghriboselache mohamezanei.
Stratodus — рід гігантських доісторичних аулоформних риб, знайдених у крейдяних морських шарах Канзасу, Алабами, Південної Дакоти, Марокко, Ізраїлю, Нігеру, Йорданії. Він також був знайдений у формації Тамагелельт в Малі, що датується нижнім еоценом. Це вказує на те, що Stratodus пережив крейдово-палеогенове вимирання. Ця гладка риба мала верхню щелепу, заповнену кількома рядами крихітних зубів, і була найбільшою аулоформою, досягаючи 5 метрів в довжину.
Iguanacolossus — рід ігуанодонтових орнітоподових динозаврів, що мешкали в Північній Америці в ранньому крейдяному періоді.
Kitchinganomodon — вимерлий терапсид-дицинодонт. Він жив у верхній пермі (приблизно 259 – 254 мільйони років тому), а його викопні рештки були знайдені в Африці (Танзанія та Замбія). Вважається одним з найбільших пермських дицинодонтів. Єдиний та типовий вид — Kitchinganomodon crassus.
Dysalotosaurus — рід орнітоподів ряду Iguanodontia і родини Dryosauridae, що жив у пізній юрі на території сучасної Африки. Включає один вид — D. lettowvorbecki. Його назва з’явилася ще в 1919 році в публікації Ганса Вірхова (Hans Virchow), але офіційно вид був описаний лише в 1920 році Йозефом Помпекя (Josef Felix Pompeckj). Родова назва буквально означає “невловимий ящір”. Назва виду дана Вірховим на честь офіцера Імперської німецької армії Пауля фон Леттова-Ворбека (Paul von Lettow-Vorbeck).
Aelurosaurus — невеликий, хижий, вимерлий рід горгонопсієподібних терапсидів з середньої та пізньої пермі Південної Африки. Його було виявлено в басейні Кару в Південній Африці і вперше названо Річардом Оуеном (Richard Owen) у 1881 році.
Hexaprotodon — вимерлий рід гіпопотамів, відомий з Африки та Азії. Назва Hexaprotodon означає “шість передніх зубів”, оскільки деякі викопні форми мають три пари різців.
Artiocetus — вимерлий рід ранніх китів з еоцену, що належать до родини Protocetidae. Це був близький родич Rodhocetus, і його заплесно вказує на те, що він нагадував парнокопитного. Скам’янілості, знайдені в 2001 році в провінції Белуджистан Пакистану. Поширення скам’янілостей в Індо-Пакистані, Африці, Європі та Північній Америці свідчить про те, що цей кит віддав перевагу теплішому морському клімату та мешкав переважно в тропіках.