Teratornis

Тераторніс (Teratornis) — викопний рід яструбоподібних птахів родини Teratornithidae, що існував в Північній Америці впродовж плейстоцену. Численні викопні рештки птаха знайдено в американських штатах Каліфорнія, Невада, Аризона, Орегон, Юта і Флорида, хоча більшість із них – із каліфорнійських смоляних ям La Brea. Всі залишки, за винятком одного часткового скелета з Leisey Shell Pit поблизу гавані Шарлотта, штат Флорида (що датується раннім плейстоценом та може представляти інший вид або підвид) походять з пізнього плейстоцену, причому наймолодші рештки датуються межею плейстоцен-голоцен.

Читати далі

Meizonyx

Meizonyx (лат.) – рід вимерлих плейстоценових гігантських лінивців з родини Megalonychidae. Описано єдиний вид, Meizonyx salvadorensis, залишки представників якого виявлені тільки на території Сальвадору (відкладення в районі Барранка-дель-Сісіміко).

Читати далі

Paradolichopithecus

Paradolichopithecus – викопний рід приматів з родини мавпових (Cercopithecidae). Вид жив в пліоцені і ранньому плейстоцені в Європі та Азії. Скам’янілі рештки виду знайдені в Іспанії, Румунії та Китаї.

Читати далі

Tetrameryx

Tetrameryx – вимерлий рід парнокопитних родини вилорогові (Antilocapridae). Проіснував в період від 1,8 мільйона до 12 000 років тому. Його скам’янілості відомі з Мексики, західної частини Сполучених Штатів і Саскачевану. Назва означає «чотирьохрогий жуйний», її він отримав через те, що роги представників роду розділені на два зубця. У T. shuleri задній зубець набагато довший за передній.

Читати далі

Protopithecus

Protopithecus – вимерлий рід великих мавп Нового Світу, який жив під час плейстоцену. Скам’янілості були знайдені в печері Тока-да-Боа-Віста в Бразилії, а також в інших регіонах країни. Скам’янілості ще однієї великої, але не такої міцної статури мавпи з підродини Atelinae, Caipora, також були виявлені в Тока-да-Боа-Віста.

Читати далі

Chasmaporthetes

Chasmaporthetes – вимерлий рід гієн, ендеміки Північної Америки, Африки та Азії протягом пліоцену-плейстоцену, жили в проміжок від 4,9 мільйона до 780 тисяч років тому. Рід, ймовірно, еволюціонував з євразійських міоценових гієн, таких як Thalassictis або Lycyaena.

Читати далі

Cynotherium

Сардинський дхол (Cynotherium sardous) – це вимерлий острівний псовий, що був ендеміком сьогоднішніх середземноморських островів Сардинія (Італія) та Корсика (Франція), які були з’єднаними більшу частини плейстоцену. Він вимер з появою людей на цьому острові. Наукова назва тварин означає “собачий звір Сардинії”, родова назва походить від давньогрецьких слів θήρ – ‘звір, дика тварина’ та κύων – ‘собака’, а видова назва від латинського Sardous – ‘з Сардинії’.

Читати далі

Prolagus sardus

Сардинська піка (лат. Prolagus sardus) – вимерлий вид зайцеподібних ссавців родини Prolagidae, що мешкав виключно на середземноморських островах Сардинія і Корсика. Його описували, як великого зайця без хвоста. На сардинських пік полювали місцеві жителі, які вживали їх м’ясо в їжу. В результаті на межі XVIII і XIX століть вид був повністю винищений.

Читати далі

Diprotodon

Дипротодони (лат. Diprotodon, що означає «дворізець») – найбільші відомі сумчасті, що коли-небудь жили на землі. Дипротодони належать до так званої австралійської мегафауни – групи незвичайних видів, що жили в Австралії в період приблизно від 1,6 мільйона до 47 – 40 тисяч років тому, тобто більшу частину плейстоцену. Кістки дипротодонов, включаючи повні черепи і скелети, а також волосся і сліди були знайдені в багатьох місцях Австралії. Іноді знаходять скелети самок разом зі скелетами дитинчат, що колись знаходились в сумці.

Читати далі

Sivatherium

Sivatherium («звір Шиви») був поширений від Африки до Східної Азії (аж до Індії). Африканський вид, Sivatherium maurusium, раніше відносили до роду «Libytherium» Він, можливо, вимер не раніше, ніж 8000 років тому, оскільки зображення, які дуже його нагадують, відомі з давніх наскельних малюнків в пустелі Сахара.

Читати далі