Повернемо вимерлих тварин до життя
2,58 млн років тому – 11 700 років тому.
Послідовні зледеніння і потепління, збільшення кількості опадів у тропіках. Тундра заросла низькою рослинністю, у тваринному світі переважають великі ссавці, які вимирають наприкінці епохи. Еволюція людини триває, Homo neandertalensis і Homo sapiens живуть пліч-о-пліч у Європі; еволюціонують основні раси людей. В антропології період палеоліту відповідає періоду плейстоцену.
Nohochichak — вимерлий рід гігантських мегалоніхідних лінивців, що мешкав у пізньому плейстоцені на півострові Юкатан у Мексиці. Відомий за черепом із нижньою щелепою та за окремими елементами скелета. Знахідки були виявлені в системі печер Сак Актун, яка затоплена морською водою. Це один із найбільших представників родини Megalonychidae. Він менше пов’язаний з північноамериканськими лінивцями, такими як Megalonyx, а має ближчі стосунки з південноамериканськими представниками родини.
Vishnuictis — вимерлий рід з родини віверових, що існував від середнього міоцену до плейстоцену в Індії, Пакистані, Китаї, М’янмі та Кенії. Цей рід є політипним: до нього відносять близько 7–8 видів, а типовим видом є Vishnuictis durandi.
Shiriyanetta — викопний рід гусеподібних птахів родини качкових (Anatidae), що існував у плейстоцені в Східній Азії. Скам’янілі рештки знайдені на півострові Сімо-Кіта на північному сході Японії. Описаний по рештках правої плечової кістки. Типовий та єдиний вид — Shiriyanetta hasegawai. На думку дослідників, птах був нелітаючим.
Ektopodon — вимерлий рід сумчастих, типовий рід родини Ektopodontidae, що мешкав у лісистих місцевостях Південної Австралії, Квінсленду та Вікторії. Останній вид цієї групи вимер на початку плейстоцену (між 2,588 млн років тому і 781 000 років тому). Маса його тіла становила приблизно 1300 грамів. Вчені вважають, що ектоподони були високоспеціалізованими сумчастими, що харчувалися насінням.
Xenothrix (ямайська мавпа) — вимерлий рід мавп Нового Світу, ендемічний для Ямайки. Вперше її було знайдено Гарольдом Ентоні (Harold Anthony) у печері Лонг Майл в 1920 році. Типовий вид — Xenothrix mcgregori.
Cercopithecoides — вимерлий рід колобусових мавп з Африки, що мешкав у період від пізнього міоцену до плейстоцену. Існує кілька визнаних видів, найменші з яких за розмірами наближаються до деяких більших сучасних колобусових, а самці найбільших видів важили понад 50 кілограмів.
Eurygnathohippus — викопний рід непарнокопитних ссавців родини коневі (Equidae), споріднений з родом Hipparion. Рід Eurygnathohippus мешкав в Африці та Південній Азії від верхнього міоцену до нижнього плейстоцену.
Postschizotherium — вимерлий рід родини Pliohyracidae, тісно пов’язаної з сучасними даманоподібними, але значно більшої за розмірами. Ймовірно, це був напівводний травоїдний звір, якого палеонтологи порівнюють за екологічним статусом із сучасним бегемотом.
Tadorna rekohu — вимерлий вид галаза, який був ендемічним для островів Чатем і був тісно пов’язаний з галагазом мінливим (Tadorna variegata) з Нової Зеландії. Він вимер після заселення островів моріорі близько 1500 року.
