Повернемо вимерлих тварин до життя
Період існування: плейстоцен
2,58 млн років тому – 11 700 років тому.
Послідовні зледеніння і потепління, збільшення кількості опадів у тропіках. Тундра заросла низькою рослинністю, у тваринному світі переважають великі ссавці, які вимирають наприкінці епохи. Еволюція людини триває, Homo neandertalensis і Homo sapiens живуть пліч-о-пліч у Європі; еволюціонують основні раси людей. В антропології період палеоліту відповідає періоду плейстоцену.
Neolicaphrium — вимерлий рід копитних ссавців, що належав до вимерлого ряду літоптернових (Litopterna). Ця тварина існувала з пізнього пліоцену до пізнього плейстоцену на півдні Південної Америки та була останнім вцілілим представником родини Proterotheriidae.
Hexaprotodon — вимерлий рід гіпопотамів, відомий з Африки та Азії. Назва Hexaprotodon означає “шість передніх зубів”, оскільки деякі викопні форми мають три пари різців.
Megalibgwilia — рід єхидн (Tachyglossidae), відомий лише за австралійськими скам’янілостями, до якого належать найдавніші з відомих видів єхидн. Рід існував від міоцену до пізнього плейстоцену, вимерши близько 50 000 років тому. Види Megalibgwilia були більш поширені в більш теплому і вологому кліматі. Вимирання може бути пов’язане зі зростаючою аридизацією в Південній Австралії.
Cryptogyps — вимерлий рід грифів Старого Світу (родина Accipitridae) з Австралії. Містить один вид, C. lacertosus. Спочатку він був описаний як орел у 1905 році (під біноміальною назвою Taphaetus lacertosus), однак у 2022 році був переідентифікований як гриф. Це єдиний відомий представник грифів з континенту. Філогенетичний аналіз підтверджує, що він є спорідненим з сучасним широко розповсюдженим євразійським грифом роду Gyps. Ідентифікація Cryptogyps як грифа вирішує давню загадку про відсутність спеціалізованих ліній великих птахів-падальників в Австралії, незважаючи на те, що вони присутні на всіх інших континентах, окрім Антарктиди.
Ramsayia — рід гігантських вомбатів, вагою близько 100 кг. Ramsayia мала довжину близько 2,3м та вимерла в пізньому плейстоцені.
Theriodictis — вимерлий рід дрібних гіперхижих лисоподібних псових, ендемік Південної Америки. Тварина з’явилась в плейстоцені, від 1,2 млн. років тому до 500 тис. років тому і проіснувала приблизно 0,7 млн. років. Типовий вид — T. platensis.
Hulitherium – вимерлий сумчастий ссавець родини Diprotodontidae з ряду дипротодонтів (Diprotodontia). Рід включає один вид – Hulitherium tomasetti. У плейстоцені мешкав на Новій Гвінеї.
Sthenurus — вимерлий рід кенгуру. При довжині близько 3 м, деякі види були вдвічі більшими за сучасні види. Sthenurus був спорідненим з більш відомим Procoptodon. Вважається, що підродина Sthenurinae відокремилася від спорідненого таксону Macropodinae (кенгуру і валлабі) в середині міоцену, а потім її популяція зростала протягом пліоцену.
Ahytherium — це вимерлий рід мегалоніхідних лінивців, які жили в плейстоцені на території сучасної Бразилії. Він містить один вид, A. aureum. Майже повний скелет Ahytherium разом із рештками іншого вимерлого виду лінивців, Australonyx, були виявлені в Poço Azul, підводній печері в національному парку Chapada Diamantina в 2005 році. Його описав Кастор Картелле (Castor Cartelle) з Pontifícia Universidade Católica de Minas Gerais. Кістки, довжина яких склала близько 91 см, належать тварині, яка, імовірно, ще росла.
Pampatherium — вимерлий рід неповнозубих (Xenarthra), що жив в Америці в плейстоцені. Деякі види вимерли прямо на межі плейстоцену і голоцену.