Повернемо вимерлих тварин до життя
Статті
Pulmonoscorpius — гігантський викопний рід скорпіонів з родини Centromachidae, що жив у палеозойській ері. Виявлений в відкладах кам’яновугільного періоду (East Kirkton Limestone Formation, Brigantian; 336,0—326,4 млн років) у Шотландії (Великобританія). Типовий вид — Pulmonoscorpius kirktonensis.
Bohra — вимерлий рід макропод (Macropodinae) з пліоцену-плейстоцену Австралії. Типовий вид, Bohra paulae, вперше був описаний у 1982 році з матеріалу, знайденого в печерах Веллінгтон у Новому Південному Уельсі. Було описано три інші види: Bohra wilkinsonorum з південно-східного Квінсленда в 2004 році, Bohra illuminata з південно-центральної Австралії в 2008 році і Bohra nullarbora із Західної Австралії в 2009 році.
Vampyronassa — рід вимерлих головоногих молюсків-вампіроморфів, описаний у 2002 році та відомий приблизно з 20 скам’янілостей з нижнього келовея (середня юра, 165–164 млн років) в Ла-Вульт-сюр-Рон, Ардеш, Франція. Цей таксон відрізняється від сучасного пекельного вампіра (Vampyroteuthis infernalis) тим, що мав довші перші спинні щупальці, більший сифон і довшу мантію. Типовий вид – Vampyronassa rhodanica («вампір — пастка для риби»).
Dicksonosteus — вимерлий рід базальних артродірів, плакодермових риб, які жили в період раннього девону на Шпіцбергені, Норвегія. Dicksonosteus колись вважався актинолепідом, але тепер його об’єднують у родину Phlyctaeniidae.
Laquintasaura — рід примітивних птахотазових динозаврів, перший динозавр, виявлений у Венесуелі. Є раннім представником ряду птахотазових динозаврів та допомагає краще зрозуміти ранню диверсифікації та походження цієї групи динозаврів. Типовий та єдиний вид — Laquintasaura venezuelae.
Hymenocaris — рід кембрійських ракоподібних з підкласу Phyllocarida. Деякі види, спочатку віднесені до Hymenocaris, пізніше були передані до Canadaspis, наприклад, Canadaspis perfecta (Hymenocaris perfecta), залишивши валідним лише Hymenocaris vermicauda. Однак, відмінності між Hymenocaris і Canadaspis були використані для виправдання створення окремої родини, Hymenocarididae та ряду Hymenostraca для Hymenocaris, хоча також іноді його поміщають до родини Canadaspididae ряду Canadaspidida.
Harpagofututor – вимерлий рід хрящових риб з раннього карбону (міссісіпський період) Північної Америки. Це була рибина у формі вугра та майже без луски. Близько 20 см завдовжки вона плавала з деякою допомогою плавців, але також покладалася на рух всього тіла. Зуби були пристосовані до поїдання молюсків.
Ursulinacaris — рід гурдіїдних радіодонтів з кембрію Північної Америки, що містить один відомий вид, Ursulinacaris grallae. Тварина була описана у 2019 році на основі скам’янілостей головних придатків, виявлених у 1990-х і пізніше.
Anoplotherium — вимерлий рід травоїдних парнокопитних ссавців, що можливо належав до підряду Tylopoda або був їх близьким родичем, який мешкав у Європі від пізнього еоцену до самого раннього олігоцену. Скам’янілості Anoplotherium вперше були виявлені в гіпсових кар’єрах Парижа в 1804 році і згодом описані французьким натуралістом Жоржем Кюв’є (Georges Cuvier). Це один з перших описаних палеогенових ссавців, реконструкції Anoplotherium XIX століття можна побачити в парку Crystal Palace.
Hatzegopteryx — рід птерозаврів-аждархідів, знайдений у пізньомаастрихтських відкладах формації Densuş Ciula в Трансільванії, Румунія. Він відомий лише з типового виду Hatzegopteryx thambema. Найбільші знайдені рештки вказують на те, що це був одним з найбільших птерозаврів з приблизним розмахом крил від 10 до 12 метрів.