Повернемо вимерлих тварин до життя
Hyloplesion – вимерлий рід мікробрахоморфних мікрозаврів. Це типовий і єдиний рід родини Hyloplesiontidae. Скам’янілості були знайдені в Чехії поблизу міст Пльзень, Ниржани та Тршемошна і датуються середнім пенсильванієм (верхній карбон). Типовий вид – H. longicostatum, названий у 1883 р. Два види, що належать до різних родів, Seeleya pusilla та Orthocosta microscopica, були синонімізовані з H. longicostatum і вважаються дуже незрілими особинами.
Ophiderpeton (лат.) – рід примітивних стегоцефалів (або тонкохребцевих), єдиний в родині Ophiderpetontidae ряду аістоподи (Aistopoda). Існував за часів кам’яновугільного періоду (336,0-307,0 млн років тому). Викопні рештки знайдені в Ірландії, Шотландії (Великобританія), а також в Аризоні і Огайо (США). Назва роду означає «гад-змія».
Kvabebihyrax – рід вимерлих дуже великих даманів із родини пліогірацид (Pliohyracidae), відомий з пліоцену Грузії. Єдиний встановлений типовий вид – Kvabebihyrax kachethicus. Його рештки виявлені в Квабебі на сході Грузії. Вони датуються пізнім пліоценом (акчагильскій ярус, 3-2,6 млн. років тому).
Alexeyisaurus – вимерлий рід можливих плезіозаврів, відомий з верхнього тріасу (нижній-середній норійський вік) формації Вільчек, Земля Вільчека, Земля Франца-Йосифа, Росія. Вперше він був названий А. Г. Сєнніковим та М. С. Архангельським у 2010 році, а типовим видом є Alexeyisaurus karnoushenkoi. Хоча в першій публікації він вважався еласмозавром, у наступних публікаціях він був описаний як “частковий, погано збережений і недіагностичний скелет завроптеригія”.
Cambropachycope – рід незвичайних ракоподібних, описаний з нижньокембрійських відкладень Гренландії та Швеції.
Thanahita distos – вид лобоподів (лат. Lobopoda) з середнього силуру Великобританії (~ 430 млн. років тому). Лобоподи (лат. Lobopoda, від грец. Λοβός – частка і πούς – нога) – надтип безхребетних з групи линяючих (Ecdysozoa). Тварини з сегментованим тілом і нечленованими кінцівками. Сучасні представники лобопод: оніхофори і тихоходи. Викопні рештки відомі з відкладень, починаючи з едіакарію (Xenusion auerswaldae).
Palaeoglaux – рід вимерлих сов, єдиний в родині Palaeoglaucidae. Жив в еоцені в Європі. Скам’янілі рештки виду знайдені в Мессельському кар’єрі в Німеччині і фосфоритах Керсі у Франції.
Callibrachion – монотипичний рід родини казеїди (Caseidae). Єдиний встановлений вид – Callibrachion gaudryi, що був описаний в 1893 році. Його залишки були виявлені в Бургундії, Франція. Вони датуються раннім пермським періодом (артинський вік).
Abyssosaurus – вимерлий рід криптоклідідових (Cryptoclididae) плезіозаврів, відомий з ранньої крейди Чуваської Республіки, на заході Росії. Він мав укорочений череп, існує припущення, що він населяв переважно батіальну зону (батіальна фауна існує на дні або у водній товщі морів і океанів на глибинах від 500 до 3000 м).
Vallesaurus – вимерлий рід пізньотріасових елюрозаврових (Elyurosauria) дрепанозавроморфів (Drepanosauromorpha). Він був вперше знайдений у Північній Італії в 1975 році і це один з найпримітивніших дрепанозаврів. V. cenensis – типовий вид, який вперше згадується у 1991 році, але офіційно описаний лише у 2006 році. Другий вид, V. zorzinensis, був названий у 2010 році.