Повернемо вимерлих тварин до життя
Місце життя: Європа
Європа — частина світу в Північній півкулі. Омивається Північним Льодовитим океаном на півночі, Атлантичним океаном на заході та Середземним морем на півдні. На сході та південному сході відокремлена від Азії Уральськими та Кавказькими горами, річкою Урал (за іншою версією, Ембою), Каспійським та Чорним морями. Площа — 10 180 000 км2, що становить 2 % площі Землі або 6,8 % суходолу. Природна рослинність дуже змінена або знищена людиною; стан лісів погіршується. Зледеніння під час останнього льодовикового періоду та присутність людини вплинули на поширення європейської фауни. В багатьох районах Європи більшість великих травоїдних та хижих тварин були знищені полюванням. Шерстистий мамонт вимер до кінця неоліту. Сучасні вовки та ведмеді знаходяться під загрозою зникнення.
Macrocranion — рід вимерлих ссавців еоценової епохи Європи та Північної Америки. Виняткові скам’янілості були знайдені в Мессельській ямі в Німеччині. Види макрокраніонов часто описують як хижаків лісової підстилки розміром з невеликих вивірок, але з довшими кінцівками. Рід представлений на ділянці Мессель Піт двома видами M. tupaidon і M. tenerum.
Pannoniasaurus — вимерлий рід тетизауринових мозазаврів, відомий з пізньокрейдової формації Чехбаня (сантонський ярус) Угорщини. Він містить єдиний вид, Pannoniasaurus inexpectatus, який отримав назву “несподіваний”, оскільки був виявлений у прісноводних відкладеннях. Це відрізняє його від інших мозазаврів, котрі були морськими хижаками. Це був мозазавр середнього розміру, що досягав до 6 м у довжину.
Mixopterus — рід ракоскорпіонів родини Mixopteridae, що існував у пізньому силурі (426-416 млн років тому). Викопні рештки тварини знайдені в Норвегії та США. Сліди, які приписують Mixopterus, були виявлені в родовищах викопних решток в Рінгерике (Норвегія).
Allognathosuchus — вимерлий рід алігаторових крокодилів зі складною таксономічною історією. Названий у 1921 році.
Chilotherium — рід носорогових, який жив в пізньому міоцені – до пліоцену 15-2 мільйонів років тому. Ареал поширення хілотерія був від Азії до Північно-Східної Європи. Відомо близько одинадцяти видів хілотеріїв.
Amynilyspes — вимерлий рід багатоніжок-броненосців, що характеризується чотирнадцятьма тергітами, великими очима та видатними шипами. Особини досягають до 30 мм в довжину. Рештки представників роду описані з кам’яновугільних відкладень Канади, Чехії, Франції, Великої Британії та США.
Buxolestes — вимерлий рід напівводних неплацентарних евтерієвих ссавців родини Pantolestidae. Види цього роду були частиною першої еволюційної радіації ссавців протягом середнього еоцену (48–40 млн років тому) і були виявлені в групі Браклешем і формації Віттерінг в Англії, в ямі Мессел в Німеччині та в Буксвіллері, Франція. Буксолест вперше був описаний в 1970 році.
Perplexisaurus – рід пізньопермських терапсид, представник Котельницької фауни, також відомий з відслонення на березі річки Малий Уран у Оренбурзькій області. Рід описаний Леонідом Татариновим у 1997 році, типовим видом є P. foveatus. Новий вид, P. lepusculus, описаний Михайлом Івахненком у 2011 році, також з Росії.
Tuebingosaurus – рід масоподанових зауроподоморфних динозаврів з пізнього тріасу Троссингенської формації Німеччини. Типовий і єдиний вид – T. maierfritzorum, спочатку ідентифікований як зразок Plateosaurus.
Kuehneosaurus — вимерлий рід кенеозавридових рептилій, відомий з пізнього тріасу (норій) групи Пенарт у південно-західній Англії та групи Штайнмергель у Люксембурзі. Його назвав Робінсон (P. L. Robinson) у 1962 році на честь палеонтолога Вальтера Кюна (Walther Kühn), а типовим і єдиним видом є Kuehneosaurus latus. Маючи довжину 72 сантиметри, він мав «крила», утворені з ребер, котрі виступали з його тіла на цілих 14,3 см, з’єднані мембраною, що дозволяла тварині сповільнювати спуск під час стрибків з дерев.