Повернемо вимерлих тварин до життя
Місце життя: Європа
Європа — частина світу в Північній півкулі. Омивається Північним Льодовитим океаном на півночі, Атлантичним океаном на заході та Середземним морем на півдні. На сході та південному сході відокремлена від Азії Уральськими та Кавказькими горами, річкою Урал (за іншою версією, Ембою), Каспійським та Чорним морями. Площа — 10 180 000 км2, що становить 2 % площі Землі або 6,8 % суходолу. Природна рослинність дуже змінена або знищена людиною; стан лісів погіршується. Зледеніння під час останнього льодовикового періоду та присутність людини вплинули на поширення європейської фауни. В багатьох районах Європи більшість великих травоїдних та хижих тварин були знищені полюванням. Шерстистий мамонт вимер до кінця неоліту. Сучасні вовки та ведмеді знаходяться під загрозою зникнення.
Pulmonoscorpius — гігантський викопний рід скорпіонів з родини Centromachidae, що жив у палеозойській ері. Виявлений в відкладах кам’яновугільного періоду (East Kirkton Limestone Formation, Brigantian; 336,0—326,4 млн років) у Шотландії (Великобританія). Типовий вид — Pulmonoscorpius kirktonensis.
Vampyronassa — рід вимерлих головоногих молюсків-вампіроморфів, описаний у 2002 році та відомий приблизно з 20 скам’янілостей з нижнього келовея (середня юра, 165–164 млн років) в Ла-Вульт-сюр-Рон, Ардеш, Франція. Цей таксон відрізняється від сучасного пекельного вампіра (Vampyroteuthis infernalis) тим, що мав довші перші спинні щупальці, більший сифон і довшу мантію. Типовий вид – Vampyronassa rhodanica («вампір — пастка для риби»).
Dicksonosteus — вимерлий рід базальних артродірів, плакодермових риб, які жили в період раннього девону на Шпіцбергені, Норвегія. Dicksonosteus колись вважався актинолепідом, але тепер його об’єднують у родину Phlyctaeniidae.
Hymenocaris — рід кембрійських ракоподібних з підкласу Phyllocarida. Деякі види, спочатку віднесені до Hymenocaris, пізніше були передані до Canadaspis, наприклад, Canadaspis perfecta (Hymenocaris perfecta), залишивши валідним лише Hymenocaris vermicauda. Однак, відмінності між Hymenocaris і Canadaspis були використані для виправдання створення окремої родини, Hymenocarididae та ряду Hymenostraca для Hymenocaris, хоча також іноді його поміщають до родини Canadaspididae ряду Canadaspidida.
Anoplotherium — вимерлий рід травоїдних парнокопитних ссавців, що можливо належав до підряду Tylopoda або був їх близьким родичем, який мешкав у Європі від пізнього еоцену до самого раннього олігоцену. Скам’янілості Anoplotherium вперше були виявлені в гіпсових кар’єрах Парижа в 1804 році і згодом описані французьким натуралістом Жоржем Кюв’є (Georges Cuvier). Це один з перших описаних палеогенових ссавців, реконструкції Anoplotherium XIX століття можна побачити в парку Crystal Palace.
Hatzegopteryx — рід птерозаврів-аждархідів, знайдений у пізньомаастрихтських відкладах формації Densuş Ciula в Трансільванії, Румунія. Він відомий лише з типового виду Hatzegopteryx thambema. Найбільші знайдені рештки вказують на те, що це був одним з найбільших птерозаврів з приблизним розмахом крил від 10 до 12 метрів.
Telmatosaurus — архаїчний рід птахотазових динозаврів, що належав до родини гадрозаврових (Hadrosauridae). Вважається базальним родом цієї родини. Був виявлений у відкладах маастрихтського ярусу пізнього крейдяного періоду на території сучасної Румунії наприкінці XIX століття та описаний австро-угорським вченим бароном Ференцом Нопчею (Franz Nopcsa von Felső-Szilvás) у 1899 році. Відомий по одному виду, Telmatosaurus transsylvanicus.
Zalmoxes — вимерлий рід рабдодонтових динозаврів-орнітоподів з маастрихту Румунії. Рід відомий за зразками, які були вперше описані як Mochlodon robustum у 1899 році Францом Нопца (Franz Nopcsa), пізніше, у 1915 році, їх перекласифікували як Rhabdodon robustum. У 1990 році Георгій Ольшевський (George Olshevsky) виправив цю назву на Rhabdodon robustus. Нарешті, в 2003 році, ці зразки знову були перекласифіковані, цього разу як типовий вид нового роду — Zalmoxes robustus.
Erectopus — базальний алозавроїдний теропод з нижньої крейди (129,4—93,5 млн років тому) Франції. Етимологія назви заснована на будові кісток ноги: лат. erectus – “прямий” та др.-грец. pous – “ступня”. Видова назва одного з видів лат. superbus означає “гордий”.
Fodonyx (що означає «кіготь, що копає») — вимерлий рід ринхозаврів із середнього тріасу Девона в Англії. Його скам’янілості (25 екземплярів) були виявлені в Otter Sandstone Formation (пізній анізійський вік) і спочатку були віднесені до Rhynchosaurus spenceri. Пізніше цей вид було перенесено до власного роду Fodonyx (типовий і єдиний вид – Fodonyx spenceri), голотипом якого є EXEMS 60/1985/292, описаний Девідом У. Е. Хоном (David W. E. Hone) та Майклом Дж. Бентоном (Michael J. Benton) у 2008 році. Зовсім недавно один череп був перенесений до нового роду Bentonyx. Від інших ринхозаврів його відрізняє єдина аутапоморфія — вентральний кут парапотиличних відростків. У всіх інших ринхозаврів ці відростки під кутом до спини або горизонтальні. Невідомо, чи це дало якусь перевагу Fodonyx. Fodonyx мав довжину від 40 до 50 см.