Повернемо вимерлих тварин до життя
Місце життя: Європа
Європа — частина світу в Північній півкулі. Омивається Північним Льодовитим океаном на півночі, Атлантичним океаном на заході та Середземним морем на півдні. На сході та південному сході відокремлена від Азії Уральськими та Кавказькими горами, річкою Урал (за іншою версією, Ембою), Каспійським та Чорним морями. Площа — 10 180 000 км2, що становить 2 % площі Землі або 6,8 % суходолу. Природна рослинність дуже змінена або знищена людиною; стан лісів погіршується. Зледеніння під час останнього льодовикового періоду та присутність людини вплинули на поширення європейської фауни. В багатьох районах Європи більшість великих травоїдних та хижих тварин були знищені полюванням. Шерстистий мамонт вимер до кінця неоліту. Сучасні вовки та ведмеді знаходяться під загрозою зникнення.
Volchovia – рід ордовицьких голкошкірих з класу Ophiocistioidea, який існував на території сучасної Росії та Норвегії. Волховія одне із загадкових голкошкірих, знайдених у ордовицьких відкладах Ленінградської області. Великі тонкі таблички утворювали панцир, що нагадує своєю формою капелюх. Під цим «капелюхом» і знаходилося м’яке тіло тварини. За допомогою спеціальних ніжок Volchovia могла повільно повзати дном.
Dicrocerus (його назва по-грецьки означає «вилчастий ріг») — вимерлий рід оленів, що жив у середньому та верхньому міоцені (близько 14 – 6 мільйонів років тому), а його викопні рештки були знайдені в Європі та Азії. Dicrocerus, ймовірно, походив з Азії, з регіону, де, як вважають, виникли і еволюціонували справжні олені. Він населяв ліси в помірному поясі, а в Європі був типовим для міоцену (15-5 млн років тому). Dicrocerus вимер на початку пліоцену, не залишивши нащадків.
Palaeohatteria — вимерлий рід базальних сфенакодонтів, відомий з ранньопермського періоду (сакмарський етап) Саксонії, Німеччина. Він містить один вид, Palaeohatteria longicaudata.
Blasisaurus — рід ламбеозавринових динозаврів-гадрозавридів, він відомий з часткового черепа та скелета, знайденого в породах пізнього маастрихтського віку (пізня крейда) Іспанії. Типовий вид — Blasisaurus canudoi, описаний у 2010 році групою дослідників з Іспанії: Пенелопою Крузадо-Кабальєро (Penélope Cruzado-Caballero), Ксаб’єром Переда-Субербіолою (Xabier Pereda-Suberbiola) та Хосе Ігнасіо Руїсом-Оменьяка (José Ignacio Ruiz-Omeñaca).
Bothriodon — вимерлий парнокопитний ссавець з родини Anthracotheriidae відомий від пізнього еоцену до раннього олігоцену, його рештки були знайдені в Азії, Європі та Північній Америці. Тварина була розміром приблизно з велику свиню, сягаючи ваги понад 199 кг.
Дейфон (лат. Deiphon) – своєрідний рід силурійських трилобітів з ряду Phacopida, родини Cheiruridae, рештки якого були виявлені на території Західної та Центральної Європи, а також у центрі та на заході США. Типовий вид, Deiphon forbesi, відомий з відкладень Богемії, був відкритий і вперше описаний французьким палеонтологом Йоахімом Баррандом (Joachim Barrande) у 1850 році. Відомий тим, що мав вельми незвичайну форму, завдяки чому його останки легко впізнаються в геологічних формаціях.
Петеїнозавр (лат. Peteinosaurus, від др.-грец. πετεηνός σαῦρος — крилата ящірка) — рід птерозаврів в який включають єдиний вид Peteinosaurus zambellii, що існував за часів тріасового періоду (215,6-212,0 млн років тому) на території сучасної Італії. Найкраще збережені викопні рештки знайдено в Італійських Альпах. Видове ім’я, zambellii, вшановує Рокко Замбеллі (Rocco Zambelli), куратора музею природної історії Бергамо.
Plesiosiro — вимерлий рід павукоподібних, відомий виключно за дев’ятьма екземплярами з верхнього кам’яновугільного періоду Козлі, Стаффордшир, Сполучене Королівство. Рід є монотипним та представлений лише видом Plesiosiro madeleyi. Цей вид був описаний Реджинальдом Іннесом Пококом (Reginald Innes Pocock) у його важливій монографії 1911 року про британських павукоподібних кам’яновугільного періоду. Це єдиний відомий представник ряду Haptopoda.
Двінія (лат. Dvinia) – рід базальних цинодонтів, єдиний у родині Dviniidae. Жили за часів пізньопермської епохи (вятський вік, 259,0-252,3 млн років тому) на території сучасної Архангельської області (Росія). Двінії були невеликими тваринами, розміром з кішку, і, мабуть, харчувалися будь відповідною їжею – комахами, різними дрібними тваринами, плодами рослин.
Vectiraptor (що означає «злодій з острова Уайт») — рід динозаврів-дромеозавридів із формації Вессекс у Сполученому Королівстві, формація датується баремським віком. Типовий і єдиний вид – Vectiraptor greeni. Тварина представлена пов’язаними спинними хребцями і частковим крижем.