Древні мешканці морського дна з унікальною звичкою

Близько 436 мільйонів років тому, у морях раннього силуру, мешкали брахіоподи Nucleospira calypta. Нове дослідження китайських палеонтологів показало, що ці тварини не розташовувались на морському дні випадково, а зберігали між собою певну відстань. Така поведінка, яку можна порівняти із сучасним «соціальним дистанціюванням», була зумовлена особливою будовою їхніх мушель.

Читати далі

Візерунки меланосом мезозойських ссавців свідчать про те, що вони мали темне, рівномірно тьмяне забарвлення хутра

Міжнародна команда палеонтологів, геологів і біологів, проаналізувавши структуру меланосом у скам’янілих мезозойських ссавців, виявила, що вони, швидше за все, мали темне, рівномірно тьмяне забарвлення хутра. У своїй статті, опублікованій в журналі Science, група описує, як вони створили прогностичну модель для аналізу структури меланосом, знайдених у скам’янілих зразках хутра.

Читати далі

Муміфіковане шаблезубе кошеня, знайдене в сибірській вічній мерзлоті, приголомшило вчених

Заморожену мумію великого дитинчати кошачих було знайдено у верхньоплейстоценовій вічній мерзлоті на річці Бадяриха (басейн річки Індигірка) на північному сході Якутії. Вивчення зовнішнього вигляду зразка показало його значні відмінності від сучасного левеняти подібного віку (три тижні): незвичайна форма морди з великою пащею і маленькими вухами, дуже масивний шийний відділ, подовжені передні кінцівки і темне забарвлення шерсті. Томографічний аналіз черепа мумії виявив ознаки, характерні для Machairodontinae та роду Homotherium.

Читати далі

Чи могли шаблезубі кішки муркотіти?

Сучасні коти належать до однієї з двох груп Pantherinae та Felinae. Перша група відома як “великі коти” і до неї належать рикаючі леви, тигри та ягуари. До другої групи, “маленьких котів”, належать муркотливі коти, такі як рисі, пуми, оцелоти та домашні кішки. А от коли шаблезубий котик кликав друзів, який звук він видавав — могутній рев чи горлове муркотіння?

Читати далі

Філогенетичний брекетинг вказує, що щільність нейронів у деяких динозаврів порівняна з щільністю нейронів сучасних приматів

Нейробіолог Сюзана Еркулано-Хузель (Suzana Herculano-Houzel) з Університету Вандербільта (Vanderbilt University) сколихнула палеонтологічну спільноту своїм дослідженням, в результаті якого вона отримала докази того, що деякі динозаври мали щільність нейронів у мозку, порівняну з щільністю нейронів у деяких сучасних приматів.

Читати далі

Дослідник бурштину відкрив новий вид тарганів та, вперше, скам’янілу сперму таргана

Тарган, якого в усьому світі зневажають за його хвороботворний потенціал і моторошний вигляд, тепер займає важливу позицію у вивченні бурштинових скам’янілостей. Сталося це завдяки дослідженням вченого з Університету штату Орегон. Джордж Пойнар-молодший (George Poinar Jr.), почесний професор Наукового коледжу Університету Огайо, ідентифікував новий вид тарганів. Самець, якого дослідник назвав Supella dominicana, знаходиться в домініканському бурштині і є першим викопним тарганом, знайденим зі сперматозоїдами.

Читати далі

Нова деталь, знайдена в “інопланетній золотій рибці”, вказує на те, що це міг бути молюск

Typhloesus wellsi: анатомічні схеми та художня реконструкція. (a) Інтерпретаційна реконструкція повністю витягнутої радикули, вид зверху, спереду догори, з двома основними рядами бічних зубців (червоні трикутники), що зменшуються в розмірах дозаду; (b) інтерпретаційні сагітальні розрізи тіла, що показують кишкову систему (синій колір) зі сліпою кишкою та хоботок з комплексом радул (помаранчевий колір) в повністю звернутому (зверху) і витягнутому (знизу) положенні. Обрамлені ділянки, крупний план переднього відділу хоботка; (в) художнє зображення Typhloesus wellsi в процесі захоплення конодонтової здобичі за допомогою вивернутого хоботка та радули. Малюнок Joschua Knüppe © Royal Ontario Museum. fd., феродиск; m.gt., середня кишка; mo., рот; ra., радула; pr., хоботок; vi.ca., вісцеральна капсула. Джерело: Biology Letters (2022). DOI: 10.1098/rsbl.2022.0179

Пара дослідників, один з яких представляє Кембриджський університет, а інший – Королівський музей Онтаріо, знайшли зачіпку, яка може допомогти визначити місце Typhloesus wellsi, прозваного “інопланетною золотою рибкою”, на дереві життя. У статті, опублікованій в журналі Biology Letters, Саймон Конвей Морріс (Simon Conway Morris) і Жан-Бернар Карон (Jean-Bernard Caron) описують своє дослідження декількох зразків скам’янілості віком 330 мільйонів років і те, що вони дізналися про загадкову стародавню морську істоту.

Читати далі

Високо в швейцарських Альпах знайшли скам’янілості трьох гігантських іхтіозаврів

Іхтіозаври плавали в Світовому океані мільйони років протягом тріасового, юрського та крейдового періодів. Більшість з них вимерли біля 200 мільйонів років тому, залишивши лише знайомі всім види, схожі на дельфінів, але незадовго до цього вони еволюціонували у справді гігантські форми.

Середовище проживання та тварини, які були знайдені разом з гігантськими іхтіозаврами у формації Кессен, Швейцарія. Зображення: Heinz Furrer.

Читати далі

У Румунії знайдено скам’янілість панголіна віком два мільйони років

Гігантський панголін (Smutsia gigantea) Джозефа Вольфа.

Майже повна плечова кістка панголіна з палеонтологічного місця Греунчану в Румунії остаточно демонструє, що ці тварини були присутні в Європі в епоху плейстоцену.

Читати далі

Вчені знайшли ідеально збережений ембріон овірапторозавра, який готувався вилупитися з яйця.

У пізньокрейдовій формації Хеку в китайській провінції Цзянсі вчені виявили всередині яйця ембріон динозавра, що чудово зберігся. Знахідка дозволила отримати унікальні відомості про пренатальний період життя стародавніх ящерів. Зазначається, що яйце знайшли ще у 2000 році, але помістили в запасники на багато років. Під час ремонту в музеї працівники наштовхнулися на нього, перебираючи старі експонати.

Читати далі