Повернемо вимерлих тварин до життя
Новини
Зробивши подвиг на межі наших наукових можливостей, міжнародна команда генетиків відновила і секвенувала найстарішу ДНК на сьогодні. З зубів трьох древніх мамутів, які бродили по Сибіру між 700 тисяч і 1,2 мільйонів років тому, дослідники витягли надзвичайно деградовану ДНК і склали її назад, щоб виявити раніше невідому генетичну лінію мамутів.
Крихітна скам’янілість, витягнута з краю солоного озера в глибинці Південної Австралії, є найстарішим відомим залишком сцинку, коли-небудь знайденим на континенті, і може надати життєво важливий ключ до розуміння еволюції ящірки. Команда палеонтологів та волонтерів з Університету Фліндерса та Південно-Австралійського музею знайшла цей екземпляр, віком 25 мільйонів років, під час розкопок у 2017 році.
Примітивний на вигляд целакант здавна розглядався як «жива скам’янілість», а сучасні зразки цих риб дуже схожі на скам’янілі, що датуються крейдовим періодом. Але хоча тіло целаканта, можливо, мало змінилося, його геном розповідає зовсім іншу історію.
У Великобританії в місті Лайм-Ріджіс поставлять пам’ятник палеонтологині Мері Еннінг, яка внесла значний вклад в розвиток науки. Еннінг займалася пошуком викопних тварин в скелях Лайм-Ріджіса, вона зробила багато важливих відкриттів, серед яких і перший скелет іхтіозавра. За життя багато її відкриттів привласнювали собі чоловіки-колекціонери, що купували її знахідки.
Піризовані грибоподібні мікрофосилії віком 635 мільйонів років, знайдені в едіакарській формації Душантуо (Doushantuo Formation) в Китаї, є прямими викопними свідченнями колонізації суходолу грибами вже в едіакарії. Грибоподібні скам’янілості едіакарського періоду були виявлені в невеликих порожнинах в добре вивчених осадових доломітових породах форміції Доушантуо у Венґані, Південний Китай.
