Araripesaurus (лат.) – рід птерозаврів із родини Ornithocheiridae, відомий з нижньокрейдових шарів формацій Сантана у Бразилії. Назву роду дав у 1971 році бразильський палеонтолог Ллевеллін Айвор Прайс (Llewellyn Ivor Price). Типовим і єдиним видом є Araripesaurus castilhoi. Родове ім’я відсилає до плато Араріпі, з додаванням латинського слова saurus – «ящір». Видова назва дана на честь колекціонера М. Маркеса ді Кастільо (порт. Moacir Marques de Castilho), який в 1966 році пожертвував вапняний камінь, що містив скам’янілість.
Голотип DNPM (DGM 529-R) складається з неповного крила, включаючи дистальні фрагменти ліктьової, променевої і зап’ястних кісток, п’ясть і кілька пальців. Зразок належав підлітковій особині. Розмах крил оцінюється в 2,2 метра. Відомі два інших можливих зразки, обидва складаються з фрагментів крила, приблизно на третину більші за голотип. Прайс відніс їх також до цього роду.
Прайс помістив Araripesaurus в родину Ornithocheiridae. Це був перший рід птерозаврів, знайдений в формації Сантана. Пізніше – на підставі вже більш повних останків – були описані інші види, і виникло питання, чи можна віднести їх до роду Araripesaurus. У 1991 році бразильський палеонтолог Олександр Келлнер (Alexander Kellner) прийшов до висновку, що Araripesaurus був ідентичний Santanadactylus і що через відсутність характерних ознак він може досить умовно зараховуватися до птеродактилів. У 2000 році Келлнер, втім, переглянув свою точку зору і вирішив, що саме через таку відсутність аутапоморфій (унікальних особливостей) рід не може бути синонімічним Santanadactylus. Після проведеного кладистичного аналізу він визначив його місце якомога ближче до родини Anhangueridae у більш просунутій позиції, ніж Istiodactylus. Келлнер також вказав, що Araripesaurus по морфології нагадував Anhanguera piscator, хоча і був значно меншого розміру.