Kyrgyzsaurus

Час існування:
Місце проживання:

Kyrgyzsaurus — вимерлий рід рептилій-дрепанозаврів, відомий з тріасу південно-західного Киргизстану. Був виявлений у формації Мадиген. Його довжина досягала 50 сантиметрів.

Kyrgyzsaurus відомий лише за голотипом, який включає передню частину скелета, в тому числі череп, шийні та передні спинні хребці, ребра, грудний пояс та відбитки шкіри. Голотип був зібраний з мадигенської формації, що датується пізнім карнієм або раннім ладіном пізнього середнього або раннього пізнього тріасу, приблизно 230-225 млн років тому. Таким чином, це найдавніший з відомих дрепанозаврів. Kyrgyzsaurus також був першим азійським родом дрепанозаврів, який отримав назву.

Типовий вид Kyrgyzsaurus bukhanchenkoi був уперше названий палеонтологами В. Р. Аліфановим і Є. М. Курочкіним у 2011 році. Родова назва походить від назви Киргизстана, де було знайдено скам’янілості, і давньогрецького слова “σαῦρος” [sauros] — “ящірка”. Видову назву дано на честь першовідкривача скам’янілостей Ю. Буханченка.

Передочнична ділянка черепа приблизно дорівнює поздовжньому діаметру очних ямок, який трохи менший за половину довжини черепа. Рострально гілки нижньої щелепи вкорочені порівняно з верхніми щелепами. На верхній щелепі розташовано принаймні 25 зубів. У середній частині зубного ряду вони сигмоїдально вигнуті й розширені в середині.

На шийних хребцях остистий відросток високий; діа- і парапофізи зближені та зміщені вентрально; гіпапофіз відсутній. Презигапофізи задніх шийних хребців довгі, вузькі. На чотирьох задніх шийних хребцях остистий відросток краніокаудально розширений. На першому грудному хребці остистий відросток приблизно вдвічі вищий, ніж на задньому шийному хребці. Ребра двоголівчасті. Лопатки масивні, зі сплощеним дорсальним відростком. Луски покривів голови і передньої частини тулуба дрібнощиткового типу, гексагональної або листоподібної форми, іноді з коротким кілем. Голова з широкими надочноямковими шкірними складками і масивним підборідно-горловим мішком. Шкіра з гранулярними остеодермами.

Викопні хребетні формації Мадиген. Представлені Longisquama insignis, Kyrgyzsaurus bukhanchenkoi, Madygenerpeton pustulatus, Madysaurus sharovi, Sharovipteryx mirabilis, Triassurus sixtelae.

Kyrgyzsaurus з’являється на одній із чотирьох киргизьких марок набору “Prehistoric animals”.

Вважається, що це всеїдна ящірка, яка харчувалася комахами, дрібними тваринами, яйцями динозаврів, а також листям і плодами папороті.

Скам’янілості
Скам’янілість з Мадигена, Баткен, Киргизстан, голотип Kyrgyzsaurus bukhanchenkoi. За Аліновим та Курочкіним, 2011. Масштабна лінійка 5 см.
Джерела
  1. https://ky.wikipedia.org/wiki/Кыргыззавр
  2. https://ko.wikipedia.org/wiki/키르기스사우루스
  3. https://en.wikipedia.org/wiki/Kyrgyzsaurus
  4. https://www.deviantart.com/daspletoraptor/art/Triassic-Critters-by-Peters-are-Even-Stranger-826561838
  5. https://medium.com/@azisabakirov/kyrgyzsaurus-кыргыззавр-287f58e9a912
  6. https://medium.com/@azisabakirov/was-kyrgyzstan-the-motherland-of-dinosaur-predecessors-db373de924c4
  7. https://extinct-animals.fandom.com/ru/wiki/Киргиззавр
  8. https://www.researchgate.net/publication/257843064_Kyrgyzsaurus_bukhanchenkoi_gen_et_sp_nov_a_New_Reptile_from_the_Triassic_of_Southwestern_Kyrgyzstan
  9. http://spinops.blogspot.com/2020/02/fossil-vertebrates-of-madygen-formation.html
Поширити