Повернемо вимерлих тварин до життя
admin 
Retinosaurus (що означає «бурштиновий ящір») — рід ящірок-сцинкоморфів з ранньої крейди М’янми. Рід містить один вид Retinosaurus hkamtiensis, відомий за зразком, збереженим у бурштині. Голотип, що представляє молоду особину, включає добре збережений зчленований череп, часткову посткранію та відбитки шкіри.
Joermungandr — вимерлий рід рекумбіространового (клада Recumbirostra) лепоспондила з пізнього кам’яновугільного періоду Іллінойсу. В даний час він містить один вид, Joermungandr bolti. Ця звивиста рептилія з довгим тілом, яка жила близько 310 мільйонів років тому, була названа на честь легендарної гігантської змії в міфології вікінгів, яка колись боролася з Тором, скандинавським богом грому.
Abditosaurus — викопний рід титанозаврів, що існував у пізній крейді, близько 70,6 млн років тому. Рештки знайдені на території Іспанії. Довжину оцінюють у 17,5 м, вагу в 14 тонн. Філогенетичні аналізи віднесли його до клади південноамериканських та африканських сальтазаврин, відмінних від інших острівних карликових зауроподів з Європейського архіпелагу. Abditosaurus населяв острів Іберо-Арморікан, доісторичний острів, що складався з сучасних Іспанії, Португалії та південної Франці. Він був, ймовірно, найбільшим видом титанозаврів у своєму оточенні. Типовий вид — Abditosaurus kuehnei
Erratus — вимерлий рід морських членистоногих з кембрійського періоду Китаю. Типовий і єдиний відомий вид — Erratus sperare. Erratus займає перехідне положення між лобоподами (Lobopodia) та справжніми членистоногими, а його відкриття допомогло вченим зрозуміти ранню еволюцію ключових характеристик членистоногих. Деякі з найстаріших стовбурових членистоногих, таких як Anomalocaris, не мали ніг, натомість у них були придатки, схожі на клапті, які допомагали їм плавати. Erratus, з іншого боку, вже має набір примітивних ніг. Це також підтвердило теорію про те, що зябра водних членистоногих, ймовірно, еволюціонували в крила і легені наземних членистоногих пізніше в палеозої.
Protarctos — вимерлий рід ведмедів, які мешкали в Північній Америці в пліоцені. Протарктос був приблизно такого ж розміру, як гімалайський ведмідь (Ursus thibetanus). Вперше він був описаний із зуба, знайденого в Айдахо, більш повні рештки цього виду були знайдені на острові Елсмір, Нунавут, Канада.
Більшість працюючих палеонтологів не мають можливості назвати свого власного динозавра. Насправді, здебільшого, палеонтологія є дещо анонімним і нудним заняттям. Типовий кандидат в доктори філософії проводить більшу частину своїх днів, копітко видаляючи інкрустований бруд з нещодавно виявлених скам’янілостей. Але існує єдиний шанс, що може осяяти польового робітника – коли він виявить та назве абсолютно нового динозавра.
Гілоном (лат. Hylonomus, від др.-грец. ὑλονόμος «той, що мешкає в лісах, лісовий») – вимерлий тетрапод кам’яновугільного періоду. Це найраніша справжня рептилія (Westlothiana старша, але в неї спірна систематика, а інший тетрапод, Casineria, відомий за досить фрагментарними залишками). Єдиним видом є типовий вид Hylonomus lyelli.
Megawhaitsia — рід гігантських тероцефалів з родини вайтсіїд (Whaitsiidae), відомий за фрагментами правої верхньощелепної кістки з відкладень верхнього перму з території Володимирської (місцезнаходження «В’язники-2») та Нижньогородської області (місцезнаходження «Пурли»). Єдиний встановлений вид – Megawhaitsia patrichae, що був описаний в 2008 році.
Chengjiangocaris — вимерлий рід членистоногих фусяньхуїд (Fuxianhuiidae), відомий з кембрійського періоду Південного Китаю. Він містить два види: C. longiformis та C. kunmingensis. , C. longiformis був описаний у 1991 році, а C. kunmingensis – у 2013 році Хав’єром Ортегою-Ернандесом (Javier Ortega-Hernández) з колегами. Один екземпляр C. kunmingensis демонструє детальні відбитки нервової системи.
Котласії (лат. Kotlassia) – рід вимерлих рептиліоморфів з родини Kotlassiidae ряду Seymouriamorpha, що жили за часів пермського періоду (265,0-252,3 млн років тому) на території європейської частини сучасної Росії. Включає єдиний типовий вид Kotlassia prima.