Hylonomus

hylonomus

Гілоном (лат. Hylonomus, від др.-грец. ὑλονόμος «той, що мешкає в лісах, лісовий») – вимерлий тетрапод кам’яновугільного періоду. Це найраніша справжня рептилія (Westlothiana старша, але в неї спірна систематика, а інший тетрапод, Casineria, відомий за досить фрагментарними залишками). Єдиним видом є типовий вид Hylonomus lyelli.

Викопні рештки були виявлені Джоном Вільямом Доусоном (John William Dawson) у середині ХІХ століття. Видова назва типового виду H. lyelli дана Доусоном на честь свого вчителя, геолога сера Чарлза Лайєля (Charles Lyell).

Hylonomus мав довжину 20–25 сантиметрів включаючи хвіст. Більшість із цих тварин мали довжину біля 20 см і, ймовірно, були дуже схожими на сучасних ящірок. У Hylonomus були маленькі гострі зуби, і він, ймовірно, полював на дрібних безхребетних, таких як багатоніжки або ранні комахи.

Hylonomus мав сильний скелет і більш тонкі кістки кінцівок, ніж його сучасники. Скелет дозволяв йому не чекати пасивно своїх жертв, а добре повзати і дертися по скелях та гілках дерев у активному пошуку їжі. Покривна кришка черепа гілонома майже суцільна з отворами тільки для очей, пінеального органу та ніздрів. Вушна вирізка та міжскронева кістка відсутні.

Задньотім’яна кістка, таблитчаста і надвисочна кістки зменшено у вигляді і приурочені до потиличної поверхні. Довгий час вважалося, що у гилономів була барабанна перетинка, проте вушної вирізки у них немає, а для передачі коливань на стремені такого розміру знадобилася б велика площа цієї перетинки. Швидше за все, слух у гілонома забезпечувався проведенням повітряних коливань кістками.

Викопні рештки гілонома були знайдені в скам’янілих пнях плаунів у Джоггінсі, Нова Шотландія, Канада. Вважається, що під час поганої погоди, плауни могли падати, а пеньки, зрештою, згнивали і в них з’являлися дупла. Дрібні тварини, такі як гілоном, у пошуках притулку забігали всередину і, спіймавшись в пастку, гинули голодною смертю. Альтернативна гіпотеза полягає у тому, що тварини робили свої гнізда в порожніх пнях.

Примітно, що крім гилономів у такі пастки потрапляли також древні темноспондильні амфібії – дендрерпетони (Dendrerpeton). З 50 виявлених у формації Джоггінс стовбурів сигілярій близько половини зберегли рештки тварин, їхнофоссилії, а також копроліти.

Формація Джоггінса в Канаді, представлені тварини: павукоподібний Graephonus, бабка Brodia, рання амніота Dendrerpeton, равлик Dendropupa, «мікрозавр» Archerpeton, гігантська багатоніжка Arthropleura, ранній синапсид Protocelpsydrops і невеликий амніот Hylonomus. Рослини представляють Lepidodendron, Sigillaria, Chordates, Calamites, Lepidopholios і Alethropteris.

Окрім гілонома та дендрерпетона, формація Джоггінс може похвалитися гігантською сороконіжкою артроплеврою та найдавнішим синапсидом азафестерою (Asaphestera). Клімат був тропічним.

Темноспонділ Dendrerpeton загнав пару гілономів вгору на дерево, маленька амфібія Asaphestera ховається в підліску, за ними – гігантська багатоніжка артроплевра.

В цьому ж регіоні були знайдені базальний синапсид Archaeothyris і діапсид Petrolacosaurus, але в породах приблизно на 6 мільйонів років молодших. Сліди, знайдені у місцезнаходженні Нью-Брансуік (New Brunswick), також приписуються гілоному. Hylonomus був названий Провінційним Викопним Нової Шотландії в 2002 році.

Історична реконструкція (Dawson, 1863) біоти вугільних боліт Північної Америки, у тому числі реконструкцій хребетних тетрапод Hylonomus, Dendrerpeton, Hylerpeton та Baphetes.
Скам’янілості
Ліворуч – скелет Hylonomus lyelli, знайдений у 1859 році, з історичною етикеткою. Фото з твіттера куратора палеонтології Центру копалин Джоггінса Меліси Грей (Dr. Melissa Grey). Справа — той самий скелет із позначенням деяких кісток. 1 – кістки черепа; 1a – грудина; 2 – нижня щелепа; 3 — плечова кістка, ребра та хребці; 4 – задня кінцівка; 5 – таз; 6 – хвостові хребці.
Джерела
  1. https://www.deviantart.com/plioart/art/Hylonomus-lyelli-678365751
  2. https://www.deviantart.com/gogosardina/art/Joggins-Life-in-the-Carboniferous-319113891
  3. https://www.deviantart.com/paleoguy/art/Joggins-Formation-Carboniferous-Period-839288108
  4. https://ru.m.wikipedia.org/wiki/Файл:Hylonomus_Scale.svg
  5. https://palaeopedia.tumblr.com/post/51290480391/the-forest-dweller-hylonomus-1851-phylum
  6. https://twitter.com/Willetton/status/703094618838011904
  7. http://palaeos.com/vertebrates/eureptilia/protorothyrididae.html
  8. https://dino-all.ru/gilonom.html
  9. https://elementy.ru/kartinka_dnya/1237/Gilonom_v_duple
  10. https://extinct-animals.fandom.com/ru/wiki/Гилоном
  11. https://www.smithsonianmag.com/science-nature/tiny-animals-trapped-fossil-trees-reveal-how-fauna-moved-land-180972668/
  12. https://yourblog.in.ua/gilonom.html
  13. https://de.wikipedia.org/wiki/Hylonomus
  14. https://en.wikipedia.org/wiki/Hylonomus
  15. https://ru.wikipedia.org/wiki/Гилономус
Поширити