Retinosaurus (що означає «бурштиновий ящір») — рід ящірок-сцинкоморфів з ранньої крейди М’янми. Рід містить один вид Retinosaurus hkamtiensis, відомий за зразком, збереженим у бурштині. Голотип, що представляє молоду особину, включає добре збережений зчленований череп, часткову посткранію та відбитки шкіри.
Скам’янілість була виявлена в бурштиновому родовищі Хкамті (Hkamti) в М’янмі, яке датується раннім альбом, приблизно 110 мільйонів років тому. Крім викопного матеріалу ящірки, бурштин також містить кілька жорсткокрилих.
Голотип, GRS 29689, було легально отриманий від дилера дорогоцінних каменів М’янми в 2019 році. Згодом він був оголошений у препринті в жовтні 2021 року та описаний Чернянським А. (Čerňanský, A.), Стенлі Е.Л. (Stanley, E.L.), Даза Дж.Д. (Daza, J.D.) з колегами в січні 2022 року.
Родова назва Retinosaurus походить від грецьких слів «retine», що відноситься до рідких деревних смол і «saurus», що означає «ящірка». Видова назва, «khamtiensis» посилається на Hkamti, родовище де була знайдена типова скам’янілість.
У всіх філогенетичних аналізах, проведених авторами опису, окрім одного, голотипний зразок ретинозавра був відновлений як пан-ксантузіїд. Більшість філогеній привели до того, що ретинозавр був спорідненим таксоном до клади, сформованої Tepexisaurus + Xantusiidae. Це вказує на цікаву гіпотезу, що нинішня група, відома виключно з Північної та Центральної Америки, могла виникнути в іншому місці, ніж на це вказує їхня досі відома біогеографія.
Причиною може бути раннє розходження у лініях ящірок під час ранньої крейди, який відбувся, у даному випадку, десь у Гондвані (південні континенти та Індія). Мікроплита Burma Terrane (сучасна М’янма), ймовірно, не була частиною Азії в той час, коли жив Retinosaurus. Тоді ця територія могла бути островом, який відділявся від Австралії і рухався на північний захід.
Оскільки голотип являє собою незрілу особину, автори пояснюють, що до будь-яких філогенетичних результатів слід ставитися з обережністю.
Якщо спосіб життя Retinosaurus hkamtiensis відповідав ксантузійному, то він вважав за краще триматися в щілинах каменів або ховатися під колодами, полюючи на членистоногих та іншу дрібну здобич.
Скам’янілості
