Kotlassia 🦤 Вимерлий світ

Котласії (лат. Kotlassia) – рід вимерлих рептиліоморфів з родини Kotlassiidae ряду Seymouriamorpha, що жили за часів пермського періоду (265,0-252,3 млн років тому) на території європейської частини сучасної Росії. Включає єдиний типовий вид Kotlassia prima.

Kotlassia була вперше описана В. П. Амаліцьким у 1898 році в костеносних лінзах пісків «Сокілки» верхньопермських відкладень на берегах річки Північна Двіна, біля села Новинки, поряд з містом Котлас, на честь якого тварина і отримала свою назву.

Череп напівкруглий, низький. Тіло довге, кінцівки короткі. Довжина до 120 см. Харчувалась Kotlassia рибою та за способом життя могла нагадувати сучасних гігантських саламандр. При додатковому описі котласії в 1935 А. Гартман-Вейнберг і, потім, в 1944 А. П. Бистров припустили наявність у неї спинного панцира з великої кількості прямокутних скульптованих пластинок. Однак, зараз з’ясувалося, що пластинки належали хроніозухам (Chroniosuchus).

Kotlassia є родичем сеймурії (Seymouria), що походить з нижнього пермського періоду Північної Америки.

До родини котласій (Kotlassiidae) відносяться також більш давні форми: біарміка (Biarmica tchudinovi) та лепторофа (Leptoropha talonophora) з Очерського комплексу (Голюшермінська фауна) та деякі інші, іноді виділяються в окремі родини (наприклад Microphon з Іллінського комплексу). З них біарміка та лептороф могли харчуватися водоростями.

Kotlassia, ймовірно, була нащадком родів Eoherpeton і Proterogyrinus, і філогенетично передувала роду Silvanerpeton.

Скам’янілості

Джерела

Поширити