Піеролапітек (лат. Pierolapithecus catalaunicus) — це вимерлий вид приматів, які жили приблизно 13 мільйонів років тому під час міоцену на території сучасного муніципалітету Алс-Усталетс-да-Піарола, Каталонія. Звідси і походить назва даного виду, що з латинської мови перекладається як «Каталонська мавпа з Піероли». За однією з версій, піеролапітек є спільним предком людей та інших сучасних людиноподібних мавп, чи принаймні найближчим до спільного предка, ніж інші попередньо досліджені скам’янілості.
Вага Pierolapithecus оцінюється в межах 30 – 35 кілограмів. Зріст близько 1 – 1,2 метра.
Група каталонських палеоантропологів на чолі з Сальвадором Моя-Сола вперше описали піеролапітека, завдяки викопним решткам, знайденим у грудні 2002 року. Вперше про це відкриття було повідомлено в журналі «Science» 19 листопада 2004.
Так само як усі представники родини гомінідів, піеролапітек мав спеціалізовані пристосування для лазання по деревах: широка, пласка грудна клітка, жорстка нижня частина хребта, гнучкі зап’ястки та лопатки, паралельні площині спини. Присутні також плезіоморфні, мавпоподібні риси, такі як пласке обличчя та короткі пальці на нижніх і верхніх кінцівках (Гібонові та Мавпові демонструють більш узагальнені характеристики). Клубова кістка тазу у піеролапітека ширша, ніж у виду Proconsul nyanzae, який мешкав 18 млн років тому.
Оскільки представник даного роду був знайдений на Піренейському півострові, виникли дискусії про те, що піеролапітек може бути предком сучасних людиноподібних мавп, адже більша частина фосільних свідчень еволюції гомінідів та гомінінів виявлена у східній частині Африки та південно-східній частині Азії. Та виходячи з того, що Середземне море зменшувалося у минулому кілька разів, сприяючи міграції наземної фауни між Африкою та Європою, то цілком можливо, що Pierolapithecus або його нащадки могли жити на обох континентах в період Мессінського піку солоності.
Окрім теорії про загального предка, також було висловлено припущення, що цей вид міг бути предком людини, шимпанзе та горил, але не орангутанів, через певні характерні риси обличчя.
Pierolapithecus є одним з найважливіших родів серед відомих доісторичних мавп, оскільки його широко розглядають як предкову форму не лише сучасних мавп, але й людей. Pierolapithecus не обов’язково був “предком”, але з точки зору фізичних особливостей він демонструє перехід від більш примітивних приматів до справжніх мавп. Поява Pierolapithecus на території сучасної Іспанії під час cерравалійського віку міоцену вказує, коли і де відбувався цей перехід, хоча цілком можливо, що інші роди подібних мавп також зазнавали таких змін в інших частинах світу.
Pierolapithecus демонструє риси тіла, що свідчить про те, що це була деревна мавпа, а отже більшу частину часу він проводив у кронах дерев міоцену Західної Європи. Зап’ястя та лопатки забезпечують більший ступінь рухів, ніж у більш примітивних форм. Однак, здається, Pierolapithecus зручніше було знаходитись у вертикальній позі, оскільки нижня частина спини є більш жорсткою, ніж у попередніх форм. Це була одна з основних еволюційних адаптацій, яка повинна була розвинутись, щоб людина могла пересуватись вертикально на двох ногах, а не використовувати всі чотири кінцівки.
Однак Pierolapithecus все ще мав деякі примітивні риси, наприклад, похилість обличчя. Також існують припущення, що, оскільки обличчя більше схоже на ранній розвиток, який спостерігався у горил та шимпанзе, Pierolapithecus не може бути предковою формою орангутанів. Якщо це правильно, то це може означати, що відходження орангутанів від інших видів мавп сталося ще до повноцінної появи сучасних людиноподібних мавп.
Скам’янілості
Джерела
- http://dinopedia.ru/artist.php?artist_name=Todd-Marshall-(part1)
- https://nachobanares.artstation.com/projects/GXwdV4
- http://www.prehistoric-wildlife.com/species/p/pierolapithecus.html
- https://www.primates.com/pierolapithecus/index.html
- http://www.sci-news.com/paleontology/article01052.html
- https://en.wikipedia.org/wiki/Pierolapithecus
- https://uk.wikipedia.org/wiki/Піеролапітек
- https://uk.wikipedia.org/wiki/Піеролапітек