
Cadurcodon — вимерлий рід амінодонтів, що жив у період з пізнього еоцену до олігоцену. Скам’янілості були знайдені на території Монголії та Китаю. Можливо, він мав хоботок, схожий на хоботок тапіра. На це вказують знайдені риси будови черепа.
Повернемо вимерлих тварин до життя
56,0–33,9 млн років тому.
Дві перехідні події глобального потепління (ПЕТМ і ETM-2) і потепління клімату до еоценового кліматичного оптимуму. Внаслідок стрімкого поширення прісноводних папоротей азола (Azolla) концентрація вуглекислого газу (CO2) в атмосфері знижується з 3500 до 650 ppm, що в подальшому призвело до тривалого періоду похолодання. Індійський субконтинент врізається в Азію, розпочинається гімалайський орогенез.
У другій половині віку – помірний, прохолодний клімат на планеті. Процвітають та розвиваються архаїчні ссавці: креодонти (Creodonta), кондиляртри (Condylarthra), уїнтатерії (Uintatheriidae) тощо. Поява декількох «сучасних» родин ссавців. У водах відбувається диверсифікація примітивних китів (Cetacea). На суходолі з’являються перші злакові трави. Антарктида знов вкривається крижаним панцирем. Закінчуються ларамійський і сев’єрський орогенези Скелястих гір у Північній Америці; розпочинається альпійський орогенез у Альпах та елладський в Егейському морі в Європі.

Cadurcodon — вимерлий рід амінодонтів, що жив у період з пізнього еоцену до олігоцену. Скам’янілості були знайдені на території Монголії та Китаю. Можливо, він мав хоботок, схожий на хоботок тапіра. На це вказують знайдені риси будови черепа.

Vasuki — вимерлий рід мадцоїдних змій з середньоеоценової формації Нареді в Індії. Рід містить єдиний вид, V. indicus, відомий за кількома хребцями. Довжина тіла Vasuki становила приблизно 11-15 м, що робить його найбільшим з відомих мадцоїдів і змій взагалі.

Fucaia — це вимерлий рід примітивних вусатих китів родини Aetiocetidae, відомий з морських відкладень еоцену та олігоцену знайдених у Канаді та США.

Notiolofos — вимерлий рід спарнотеріодонтових унгулятів з ряду літоптернових (Litopterna). Тварина жила в еоцені на території сучасної Антарктиди. Рід містить два види: N. arquinotiensis, типовий вид, і N. regueroi.

Antarctoboenus — викопний рід соколоподібних птахів, що існував у ранньому еоцені в Антарктиді. Рештки птаха знайдено у відкладеннях формації Ла-Месета на острові Сеймур. Типовий вид — Antarctoboenus carlinii.

Eurotamandua — вимерлий рід ссавців з вимерлої родини Eurotamanduidae, що жив у середньому еоцені.

Goliathia — вимерлий рід птахів. Голотип — ліктьова кістка, знайдена в нижніх шарах формації Джебель-Катрані у провінції Файюм в Єгипті. Вік формації є предметом дискусій, але останні дослідження вказують на те, що вона охоплює як останні частини еоцену, так і ранній олігоцен, охоплюючи межу між цими двома часовими періодами. Типовий вид — Goliathia andrewsii.

Metacheiromys — вимерлий рід плацентарних ссавців з вимерлої парафілетичної підродини Metacheiromyinae у складі вимерлої парафілетичної родини Metacheiromyidae вимерлого ряду Palaeanodonta, що мешкав у Північній Америці (сучасний Вайомінг) з початку до середини еоцену.

Smilodectes — рід адапідових приматів, що мешкали в Північній Америці в еоцені. З просунутих ознак в нього відзначається наявність заочноямкової дуги, а також розвинені хапальні пальці на передніх і задніх кінцівках У смілодектів був маленький череп, а великий потиличний отвір був розташований на задній частині черепа, на потиличній кістці.

Pulchrapollia — вимерлий рід птахів-халциорнітідів з ранньоеоценових лондонських глин Волтона-на-Нейзі, Велика Британія, та формації Нанджемой, штат Вірджинія, США. Рід містить три види: Pulchrapollia gracilis, Pulchrapollia tenuipes і Pulchrapollia eximia.