Ashaninkacebus — рід мавп з еоцену Південної Америки, описаний в 2023 році. Він має сильну стоматологічну спорідненість з азійсько-африканськими стовбуровими антропоїдами — Eosimiiformes.
![]()
Період існування: еоцен
56,0–33,9 млн років тому.
Дві перехідні події глобального потепління (ПЕТМ і ETM-2) і потепління клімату до еоценового кліматичного оптимуму. Внаслідок стрімкого поширення прісноводних папоротей азола (Azolla) концентрація вуглекислого газу (CO2) в атмосфері знижується з 3500 до 650 ppm, що в подальшому призвело до тривалого періоду похолодання. Індійський субконтинент врізається в Азію, розпочинається гімалайський орогенез.
У другій половині віку – помірний, прохолодний клімат на планеті. Процвітають та розвиваються архаїчні ссавці: креодонти (Creodonta), кондиляртри (Condylarthra), уїнтатерії (Uintatheriidae) тощо. Поява декількох «сучасних» родин ссавців. У водах відбувається диверсифікація примітивних китів (Cetacea). На суходолі з’являються перші злакові трави. Антарктида знов вкривається крижаним панцирем. Закінчуються ларамійський і сев’єрський орогенези Скелястих гір у Північній Америці; розпочинається альпійський орогенез у Альпах та елладський в Егейському морі в Європі.
Eoarctos
Eoarctos — вимерлий рід арктоїдних хижаків, відомий від пізнього еоцену до раннього олігоцену Північної Дакоти та Небраски. Представлений кількома рештками, найпомітнішою з яких є майже ідеально збережений скелет великого самця. За статурою і розмірами він був порівнянний з ількою (Pekania pennanti) або невеликим єнотом-полоскуном (Procyon lotor), з приблизною масою тіла 4,3 кг. Він характеризувався різноманітними адаптаціями, які вказують на поєднання наземної і деревної локомоції. Найбільш помітною особливістю Eoarctos є унікальний зубний ряд з масивними премолярами і гіпохижими молярами, а також міцна нижня щелепа. Це вказує на те, що він харчувався здобиччю з твердим панцирем, що, можливо, робить його найдавнішим відомим молюскоїдним хижим (Carnivora).
Telmatherium
Telmatherium — рід північноамериканських бронтотерієвих (Brontotheriidae). Він сягав 1,25 метра заввишки та жив в еоцені.
Xenomorphia
Xenomorphia — викопний рід паразитичних ос родини діаприїд (Diapriidae). Представники роду виявлені всередині скам’янілих лялечок мух, що датовані палеогеном.
Thaumastosaurus
Thaumastosaurus — викопний рід жаб, що існував на території сучасної Європи у кінці еоцену (37-34 млн років тому). Скам’янілі рештки знайдені у Франції, Великій Британії та Швейцарії.
Metamynodon
Metamynodon — це вимерлий рід носорогів-амінодонтів, який мешкав у Північній Америці та Азії з пізнього еоцену до раннього олігоцену, хоча сумнівне включення M. mckinneyi могло розширити їх ареал до середнього еоцену. Різні види були великими, демонструючи напівводні пристосування, подібні до сучасних бегемотів, попри їх більшу спорідненість з носорогами.
Sinopa
Sinopa — рід гієнодонтидних ссавців із родини Sinopidae, які жили в Північній Америці та Азії протягом раннього та середнього еоцену.
Amphistium
Amphistium — вимерлий рід променеперих риб ряду Камбалоподібні (Pleuronectiformes). Типовий вид — Amphistium paradoxum. Він вважається базальною формою камбалоподібних та перехідною формою від окунеподібних риб. На відміну від сучасних камбалових, у Amphistium очі не повністю зміщені на одну сторону голови, зокрема одне око розміщене на верхній частині голови.
Messelastur
Messelastur — викопний рід птахів родини Messelasturidae, щодо систематичного положення якої ведуться суперечки. Рід існував у еоцені (48-40 млн років тому). Голотип (номер SMF-ME 2024) знайдений у кар’єрі Мессель у Німеччині. Він складається з неповного черепа та 15 хребців. Типовий вид — Messelastur gratulator.
Stratodus
Stratodus — рід гігантських доісторичних аулоформних риб, знайдених у крейдяних морських шарах Канзасу, Алабами, Південної Дакоти, Марокко, Ізраїлю, Нігеру, Йорданії. Він також був знайдений у формації Тамагелельт в Малі, що датується нижнім еоценом. Це вказує на те, що Stratodus пережив крейдово-палеогенове вимирання. Ця гладка риба мала верхню щелепу, заповнену кількома рядами крихітних зубів, і була найбільшою аулоформою, досягаючи 5 метрів в довжину.