Повернемо вимерлих тварин до життя
56,0–33,9 млн років тому.
Дві перехідні події глобального потепління (ПЕТМ і ETM-2) і потепління клімату до еоценового кліматичного оптимуму. Внаслідок стрімкого поширення прісноводних папоротей азола (Azolla) концентрація вуглекислого газу (CO2) в атмосфері знижується з 3500 до 650 ppm, що в подальшому призвело до тривалого періоду похолодання. Індійський субконтинент врізається в Азію, розпочинається гімалайський орогенез.
У другій половині віку – помірний, прохолодний клімат на планеті. Процвітають та розвиваються архаїчні ссавці: креодонти (Creodonta), кондиляртри (Condylarthra), уїнтатерії (Uintatheriidae) тощо. Поява декількох «сучасних» родин ссавців. У водах відбувається диверсифікація примітивних китів (Cetacea). На суходолі з’являються перші злакові трави. Антарктида знов вкривається крижаним панцирем. Закінчуються ларамійський і сев’єрський орогенези Скелястих гір у Північній Америці; розпочинається альпійський орогенез у Альпах та елладський в Егейському морі в Європі.
Metamynodon — це вимерлий рід носорогів-амінодонтів, який мешкав у Північній Америці та Азії з пізнього еоцену до раннього олігоцену, хоча сумнівне включення M. mckinneyi могло розширити їх ареал до середнього еоцену. Різні види були великими, демонструючи напівводні пристосування, подібні до сучасних бегемотів, попри їх більшу спорідненість з носорогами.
Sinopa — рід гієнодонтидних ссавців із родини Sinopidae, які жили в Північній Америці та Азії протягом раннього та середнього еоцену.
Amphistium — вимерлий рід променеперих риб ряду Камбалоподібні (Pleuronectiformes). Типовий вид — Amphistium paradoxum. Він вважається базальною формою камбалоподібних та перехідною формою від окунеподібних риб. На відміну від сучасних камбалових, у Amphistium очі не повністю зміщені на одну сторону голови, зокрема одне око розміщене на верхній частині голови.
Messelastur — викопний рід птахів родини Messelasturidae, щодо систематичного положення якої ведуться суперечки. Рід існував у еоцені (48-40 млн років тому). Голотип (номер SMF-ME 2024) знайдений у кар’єрі Мессель у Німеччині. Він складається з неповного черепа та 15 хребців. Типовий вид — Messelastur gratulator.
Stratodus — рід гігантських доісторичних аулоформних риб, знайдених у крейдяних морських шарах Канзасу, Алабами, Південної Дакоти, Марокко, Ізраїлю, Нігеру, Йорданії. Він також був знайдений у формації Тамагелельт в Малі, що датується нижнім еоценом. Це вказує на те, що Stratodus пережив крейдово-палеогенове вимирання. Ця гладка риба мала верхню щелепу, заповнену кількома рядами крихітних зубів, і була найбільшою аулоформою, досягаючи 5 метрів в довжину.
Barbaturex — вимерлий рід гігантських травоїдних ігуанових ящірок з еоцену М’янми. Він представлений одним видом, Barbaturex morrisoni, який відомий за кількома частковими кістками нижньої щелепи і зрощеною парою лобових кісток. Barbaturex morrisoni був названий на честь фронтмена групи The Doors Джима Моррісона, який відсилає до його епітету «Король ящірок». Назва роду — це словозлиття латинських слів Barbatus і rex, що разом означає «бородатий король». Це посилання на виступи вздовж нижньої щелепи та великі розміри ящірки.
Artiocetus — вимерлий рід ранніх китів з еоцену, що належать до родини Protocetidae. Це був близький родич Rodhocetus, і його заплесно вказує на те, що він нагадував парнокопитного. Скам’янілості, знайдені в 2001 році в провінції Белуджистан Пакистану. Поширення скам’янілостей в Індо-Пакистані, Африці, Європі та Північній Америці свідчить про те, що цей кит віддав перевагу теплішому морському клімату та мешкав переважно в тропіках.
Antaecetus — рід базилозавридів із середнього еоцену (бартон) на сході Західної Сахари.
Antaecetus спочатку був названий як вид Platyosphys, P. aithai, на основі посткраніальних решток, знайдених у Західній Сахарі. Подальші відкриття, у тому числі повний череп, призвели до створення нового роду Antaecetus для P. aithai.
Hyopsodus — рід вимерлих ранніх копитних ссавців родини гіопсодонтових (Hyopsodontidae), групи, пов’язаної з непарнокопитними (Perissodactyla) або базальної до них. Скам’янілості цього роду були знайдені в еоцені Північної Америки, особливо в регіоні басейну Бігхорн у США. Він також був знайдений в Євразії. Вважається, що він був швидким і спритним, жив у норах і, можливо, міг використовувати ехолокацію.
Notharctus — вимерлий рід дрібних приматів (група Adapiformes), який має багато спільного з сучасними лемурами, хоча його точна спорідненість з лемурами є суперечливою. Рід добре відомий за повними викопними рештками, знайденими в Європі та Північній Америці у відкладеннях раннього еоцену, що датуються приблизно 54 мільйонами років тому.