Повернемо вимерлих тварин до життя
Місце життя: Південна Америка
Південна Америка — материк, розташований в Західній, Південній і частково в Північній півкулях планети Земля. На заході омивається водами Тихого океану, на сході — Атлантичного. На півночі з’єднаний Панамським перешийком з Північною Америкою. Фауна Південної Америки складається з величезної кількості унікальних тварин, деякі з яких розвивалися у відносній ізоляції. Ізоляція Південної Америки раптово закінчилася кілька мільйонів років тому, коли утворився Панамський перешийок, це дозволило невелику міграцію тварин, що призвела до Великого американського обміну. Південна Америка — континент з найбільшою кількістю описаних видів птахів.
Aplestosuchus — вимерлий рід баурузухідних мезоевкрокодилів, відомий з пізньокрейдової формації Адамантина в Сан-Паулу, південна Бразилія. Він містить один вид – Aplestosuchus sordidus. A. sordidus представлений єдиним зчленованим і майже повним скелетом, в черевній порожнині якого збереглися рештки неідентифікованого сфагезавридного крокодила. Зразок є прямим доказом хижацтва між різними таксонами крокодилоподібних у викопному світі.
Onnia — рід трилобітів з пізнього ордовику Африки, Європи, Північної та Південної Америки. Скам’янілості були знайдені в Канаді (Квебек), Чехії, Франції, Марокко, Португалії, Іспанії, Великій Британії та Венесуелі.
Theriodictis — вимерлий рід дрібних гіперхижих лисоподібних псових, ендемік Південної Америки. Тварина з’явилась в плейстоцені, від 1,2 млн. років тому до 500 тис. років тому і проіснувала приблизно 0,7 млн. років. Типовий вид — T. platensis.
Pangurban — рід вимерлих хижаків з родини Nimravidae, що мешкав на території сучасної Каліфорнії між 37 і 40 мільйонами років тому (еоценовий період). Типовий вид — Pangurban egiae.
Thylophorops – вимерлий рід дідельфінових опосумів з пліоцену Південної Америки. На відміну від своїх близьких дідельфінових родичів (сучасні опосуми Philander і Didelphis), Thylophorops демонструє спеціалізацію на хижацтві (як сучасний Lutreolina). Один з видів, T. lorenzinii, є найбільшим відомим опосумом усіх часів, що може свідчити про його макрохижацьку роль.
Hilarcotherium — вимерлий рід астрапотерієвих ссавців, що мешкав у Південній Америці протягом середнього міоцену (лавентан). Типовим видом є H. castanedaii, знайдений у відкладах формації Ла-Вікторія, що входить до складу групи Хонда в департаменті Толіма в Колумбії.
Pelorocephalus (в перекладі з грецької означає “жахлива голова”) — рід вимерлих чигутізавридових темноспондильних батрахоморфів (базальних “земноводних”), відомий з пізнього тріасу (карній) формації Качеута басейну Куйо та формації Ішигуаласто басейну Ішигуаласто-Вілья-Уніон, обидві на північному заході Аргентини.
Ibirania – рід сальтазавринових титанозаврів з пізньокрейдової (сантонської) формації Сан-Жозе-ду-Ріо-Прету, Бразилія. Типовий вид – Ibirania parva. За оцінками, довжина Ibirania становила лише 5,7 метрів, що робить її одним з найменших зауроподів.
Tachiraptor — рід хижих динозаврів-тероподів, знайдений на початку юрського періоду у формації Ла-Кінта на території Венесуели. Включає один вид, Tachiraptor admirabilis, описаний за скам’янілими гомілковою та сідничною кістками. Це були невеликі двоногі динозаври, з обчисленою загальною довжиною тіла трохи більше 1,5 м. Вони, ймовірно, були універсальними хижаками, що полювали на дрібних хребетних, таких як інші динозаври або ящірки.
