Anachlysictis — шаблезубий хижак з міоцену 🦤 Вимерлий світ

Anachlysictis — рід вимерлих хижих ссавців з групи Sparassodonta, представник метатеріїв (група, що включає сумчастих та їхніх близьких родичів), котрі населяли Південну Америку протягом кайнозою. Типовий вид — Anachlysictis gracilis.

Спарасодонти з формації Ла Вента. В центрі — *Dukecynus magnus*, найбільший спарасодонт цієї фауни, відомий за погано збереженим черепом. Праворуч — *Lycopsis longirostrus*, відомий за майже повним скелетом та кількома іншими рештками. Ліворуч — *Anachlysictis*, шаблезубий спарасодонт, геологічно давніший і менш спеціалізований, ніж його родич *Thylacosmilus*.

Anachlysictis — перша знахідка таких боргіаноїдів на півночі Південної Америки, а також найпримітивніший з відомих представників родини Thylacosmilidae, групи хижаків, оснащених “шабельними зубами”. Це також був єдиний підтверджений запис про тилакосміліда, який не належав до роду Thylacosmilus, до офіційного опису Patagosmilus у 2010 році.

Цей вид рід знайдений у формації Вільявієха в районі Ла Вента в Колумбії, відомому родовищі скам’янілостей середнього міоцену (13,8-11,8 млн років тому), на основі фрагментів, що включають передню частину нижньої щелепи з зачатком корінного зуба і шматком хижих зубів з передньої частини верхньої щелепи.

Anachlysictis, був меншим за свого більш відомого родича Thylacosmilus та важив близько 18 кілограмів. Спеціалізовані особливості, такі як фланці на нижній щелепі, були меншими (через те, що верхні ікла були непропорційно довшими). У Anachlysictis також був відсутній ободок навколо очної ямки, що надавало черепу сплюснутого профілю. В іншому його анатомія не була настільки спеціалізованою, як у пізніших родичів.

Він мав хижі зуби для ефективної обробки м’яса та плоскі ікла, розташовані трохи нижче носа, площа акомодації жувального м’яза (бере участь у рухах щелепи) була зменшена. Така будова пов’язана з тим, що, як і в інших хижих шаблезубих, цей м’яз скоротився, залишивши більше місця для щелепного суглоба, щоб збільшити кут його розкриття. Це дозволяло добре розвиненим м’язам шиї опустити череп, щоб ікла могли вгризатися в плоть здобичі.

До відкриття Anachlysictis вважалося, що Thylacosmilus є близьким родичем родини Borhyaenidae, або навіть спеціалізованим її членом, який з’явився в пізньому міоцені. Примітивні характеристики та вік Anachlysictis вказують на більш раннє походження тилакосмілід, що лежать в основі надродини Borhyaenoidea, монофілія якої потребує перегляду. Структура молярів Anachlysictis дуже схожий на структуру молярів маловідомого метатерія Hondadelphys, також з групи Honda Group з Konzentrat-Lagerstätte Ла Вента. Спочатку його вважали видом опосума, але зараз вважають примітивним спарасодонтом, тому Hondadelphys цілком може бути представником сестринської клади до Thylacosmilidae.

Враховуючи невеликі розміри Anachlysictis та місце знахідки, можна припустити, що це був хижак, який жив у підліску, або, принаймні, заповнював екологічну нішу, яку сьогодні займають менші хижі ссавці, такі як куницеві або віверові.

*Anachlysictis gracilis*, *Thylacosmilus atrox* і *Patagosmilus goini*.

Скам’янілості

Спекулятивна реконструкція скелета *Anachlysictis*.

Джерела

Поширити

Скам’янілості

Джерела

Фільтрувати

Meta Data and Taxonomies Filter