Venjukovia — вимерлий рід терапсид із середньої пермі Росії, тварина відома за багатьма рештками часткових черепів і була поширеною в фауні Ішеєво.
Венюковія (лат. Venyukovia prima) описана В. П. Амаліцьким по нижніх щелепах з Каргалінських копалень в Оренбуржжі. Залишки зібрав у 1908 році професор Петроградського гірничого інституту П. Н. Венюков, на честь якого і був названий рід. Володимир Амаліцький вважав Venjukovia ссавцем.
Пізніше, в 1935 році череп подібної тварини було виявлено в Ішеєво (Татарстан). Вивчення ішеївського черепа та щелеп венюковії дозволило І. А. Єфремову віднести тварину до терапсидів. Єфремов зближував венюковію із дейноцефалами. Пізніші дослідження дозволили встановити її приналежність до найпримітивніших аномодонтів. Для черепа з Ішеєва виявили відмінності у будові зубів і він був віднесений до особливого роду улеміка (лат. Ulemica). Таким чином, від венюковії відомі лише уламки нижніх щелеп. У 1960 році П. К. Чудінов описав з Очерського місцезнаходження череп дрібного аномодонту очерії (Otsheria netzvetajevi). Це найближчий родич венюковії, що може належати до цього ж роду.
Ця тварина відома лише по частковим решткам черепів і щелеп, але припускають, що вона мала досить кремезне тіло і короткі кінцівки. Довжина черепа Venjukovia була близько 12 сантиметрів, а довжина всієї тварини, як припускають, не більше півметра. Тварина мала досить короткий масивний череп, з низькою мордочкою, і досить квадратний у перетині. Зовнішні ніздрі розташовувалися високо, очниці були досить великі й округлі, як, можливо, і скроневі вікна. На нижній щелепі зубна кістка злилася спереду в масивний симфіз. Передні зуби були долотоподібними, масивними і подовженими, а задні — меншими. Загалом, зубний ряд виявився менш спеціалізованим, ніж у дуже схожого Ulemica.
Ймовірно, це були наземні рослиноїдні тварини, що харчувалися відносно м’якою рослинністю. Могли харчуватися комахами.
Скам’янілості
