Patagosphenos — вимерлий рід дзьобоголових (Rhynchocephalia) з пізньокрейдової формації Хуінкул в Аргентині. Рід містить один вид — Patagosphenos watuku.
Дзьбоголові (Rhynchocephalia) — це група рептилій, яка наразі представлена лише двома видами, Sphenodon punctatus і Sphenodon guntheri. Зараз їх можна знайти лише на деяких невеликих островах Нової Зеландії. Однак, найдавніші скам’янілості дзьобоголових датуються верхнім тріасом, понад 200 мільйонів років тому.
На відміну від сьогодення, в мезозойську еру, коли на Землі панували гігантські динозаври, кілька видів туатари були розкидані по більшості континентів. Викопні рештки в Південній Америці охоплюють період від верхнього тріасу (210-200 мільйонів років тому), коли з’явилися перші динозаври, до палеоцену (65-60 мільйонів років тому), одразу після вимирання динозаврів.
У лютому 2018 року команда палеонтологів з CONICET при Аргентинському музеї природничих наук “Бернардіно Рівадавія” (MACN, CONICET) та Фонду природничої історії Фелікса де Азара на чолі з старшим науковим співробітником Фернандо Новасом (Fernando Novas), знайшла в місцевості Кампо Віоланте (провінція Ріо-Негро) рештки скелету нового виду дзьобоголових, який вони назвали Patagosphenos watuku. Породи, що виходять тут на поверхню, датуються віком 90 мільйонів років (верхня крейда).
Зразок представлений частковими черепними та посткраніальними рештками, дуже схожими на інших ейленодонтів, таких як Kaikaifilusaurus та Eilenodon.
Палеогістологічні дослідження показали, що Patagosphenos ріс циклічно, схожий до того, як можна побачити на зрізі стовбура, з концентричними кільцями. Кожне кільце відповідає приблизно одному року, тому можна підрахувати, що вік знайденої особини становив близько 18 років. Довголіття, порівняно з тривалістю життя більшості рептилій, це риса, яку сучасні туатари також поділяють зі своїми більш давніми родичами.
Крім того, було видно, що стінка кісток була відносно товстою, порівняно з іншими рептиліями, що сприяє виживанню в холодному кліматі, але не тільки. Нещодавні дослідження ссавців показали, що потовщення кісткових стінок може бути пов’язане з риючою діяльністю. Чим товщі стінки, тим краще кістки витримують навантаження, яких зазнає кістка під час риття. Таким чином, можна зробити висновок, що Patagosphenos watuku був риючою твариною. Той факт, що стародавні туатари також мали звичку жити в печерах, може пояснити, як вони пережили ядерну зиму, яка сталась на нашій планеті 65 мільйонів років тому.
Нове відкриття дозволило зробити висновок, що адаптація сучасних дзобоголових до холодної погоди, яка дозволяє їм витримувати температуру до 5°C, не була придбана ними в процесі еволюції, а вже була присутня у їхніх старших родичів.
“Ця здатність переносити низькі температури відрізняє фенодонтів не лише від більшості сучасних рептилій, але й від інших груп, які зникли разом з динозаврами, оскільки вони не мали необхідних адаптаційних переваг, щоб пережити низькі температури, які спустошили Землю під час того масового вимирання
Скам’янілості
Джерела
- http://novataxa.blogspot.com/2023/03/2019-patagosphenos.html
- https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0195667118303938
- https://noticiasdepaleontologia.blogspot.com/2019/02/patagosphenos-watuk-un-esfenodonte-del.html
- https://www.macnconicet.gob.ar/patagonsphenos-watuku/
- https://www.facebook.com/114724185864568/posts/289898841680434/
- https://en.wikipedia.org/wiki/Patagosphenos