Balhuticaris — рід викопних кембрійських членистоногих із сланців Берджес, що відрізняється величезною кількістю сегментів. Типовий і єдиний вид — Balhuticaris voltae.
Балхут — міфічна риба, на якій стоїть бик Куйата, на якому, в свою чергу, лежить Земля. Слово «каріс» латиною означає «креветка», звідси ж аномалокаріс (аномальна креветка) і Nectocaris (плаваюча креветка).
Balhuticaris voltae плавав в океанах кембрійського періоду приблизно 506 мільйонів років тому. Довжина цієї стародавньої тварини — 24,5 см. Це робить її одним із найбільших членистоногих кембрійського періоду та найбільшим членистоногим з двочленним панциром, відомим на сьогоднішній день, Найближчими родичами Balhuticaris вважаються Nereocaris exilis і Tuzoia.
Balhuticaris voltae, ймовірно, відносився до ряду гіменокарін (Hymenocarina), групи кембрійських членистоногих, які мали двостулкові панцири та зовні були схожими на креветок.
Balhuticaris voltae мав надзвичайно подовжене та багатосегментне тіло, на якому містилось 220 гомономних (подібних, розташованих навколо поперечної осі організму чи вздовж осі органа) двогілкових ніг. Зі своїми 110 сегментів тулуба, Balhuticaris voltae має найбільшу кількість сегментів серед всіх відомих на сьогодні кембрійських членистоногих.
Незвичайний панцир тварини нагадував арку. Він охоплював лише передню частину тіла, але вентрально розширювався за ноги.
Balhuticaris мав складну сенсорну систему і, ймовірно, був активним плавцем завдяки потужним веслоподібним екзоподам і довгому та гнучкому тілу.
Одинадцять екземплярів Balhuticaris voltae були зібрані в районі Мармурового каньйону відомих сланців Берджес, родовища викопних решток кембрійського періоду в Канаді.
Про відкриття Balhuticaris voltae повідомляється в статті, опублікованій 25 червня 2022 року в журналі iScience.
Скам’янілості
