Tuzoia — вимерлий рід великих двостулкових членистоногих, що мешкали в морях на території сучасної Північної Америки, Австралії, Китаю, Європи та Сибіру. Відомі з раннього та середнього кембрію. Великий куполоподібний панцир досягав довжини 180 міліметрів, що робить їх одними з найбільших відомих кембрійських членистоногих. Родове ім’я походить від назви гори Тузо в Канадських Скелястих горах.
Найбільший відомий панцир Tuzoia досягає 18 см у довжину, що свідчить про загальну довжину тіла близько 23 см. По боках панцира є шиповидний гребінь, а краї і середина панцира у багатьох видів також шипуваті. Ці шипи, ймовірно, слугували для підвищення стійкості під час плавання. Панцир має сітчастий (сіткоподібний) візерунок, який, ймовірно, збільшував структурну цілісність стулок, залишаючись при цьому легким.
Голова мала передній/очний склерит у верхній частині, одну пару великих стебельчастих очей і пару сегментованих вусиків. На голові також були пари головних придатків з вигнутими щетинками. Перші дві пари кінцівок, названі “головогрудими ногами”, мають 7 подомерів, з остистими ендитами, ноги закінчуються термінальними кігтями.
Базиподи сильно витягнуті і несуть від 5 до 6 ендитів, які на кінцях стають шпичастими. Невідомо, чи присутні на цих кінцівках екзоподи. Імовірно, було 10 пар тулубових ніг, не враховуючи головогрудей. Вони мали сім подомерів, перший з яких був зі спінозним ендитом, кінцівка закінчувалася термінальним кігтем, і такий же видовжений базипод, який мав шип проксимальніше, ніж у першого подомера. Ці кінцівки, ймовірно, мали веслоподібні екзоподи. Тіло закінчується великим хвостовим віялом.
Tuzoia, ймовірно, були активно плаваючим організмом. Історично її вважали пелагічним організмом через широке розповсюдження. Однак м’які тканини, описані в 2022 році, дозволяють припустити альтернативну інтерпретацію. Згідно з нею, це могла бути тварина, що плавала близько до морського дна (нектобентос) як хижак або падальник. Tuzoia, ймовірно, могла ходити по морському дну, вигинаючи тулуб назовні, щоб ноги контактували з субстратом.
Раніше Tuzoia вважалася єдиним представником родини Tuzoiidae. Однак, у 2022 році з кембрію Китаю був описаний новий рід Duplapex, який відрізняється від Tuzoia пласким панциром. Їхнє філогенетичне положення довгий час було невизначеним через відсутність решток м’яких тканин. Вчені припускали близьку спорідненість з Isoxys на основі схожості їхніх панцирів. Однак м’які тканини, описані в 2022 році, вказують на те, що Tuzoia належала до Mandibulata, як найбільш ранній представник парафілетичної Hymenocarina. Схожість з ізоксидами може бути зумовлена збереженими плезіоморфіями.
Скам’янілості
