Повернемо вимерлих тварин до життя
358,9–298,9 млн років тому.
Планета вкрита вологими лісами на болотистих ґрунтах, що утворюють товщі покладів кам’яного вугілля. Найвищій рівень кисню в атмосфері Землі за увесь час її існування. Великі площі мілководних морів. В океанах поширені гоніатіти (Goniatite), плечоногі (Brachiopoda), мохуватки (Bryozoa), двостулкові (Bivalvia), форамініфери (Foraminifera) та корали. Типові лепідодендрони (Lepidodendron), папороті-сигілярії (Sigillaria), каламіти (Calamites), кордаїти (Cordaites). Морські ракоскорпіони (Eurypterida) завойовують прісні водойми й переходять до амфібійного типу життя. Разом з ними лопатепері риби ризодонти (Rhizodontida) стають головними прісноводними хижаками. В океанах поширені акули, голкошкірі, особливо морські лілії (Crinoids) і морські бутони (Blastoidea), корали, плечоногі (Productida, Spiriferida), мохуватки (Bryozoa), гоніатіти[en] (Goniatite). Чисельність членистоногих трилобітів (Trilobita) і головоногих молюсків наутилоїдей (Nautiloidea) знижується. Поява літаючих комах (Pterygota), деякі представники яких сягали гігантських розмірів — меганеври (Meganeura), палеодиктиоптери (Palaeodictyoptera). У болотах з’являються перші чотириногі (Tetrapoda). Еволюційна радіація земноводних (Amphibia). Поява перших плазунів (Reptilia). Закінчується новозеландський тухуайський орогенез; розвивається герцинський орогенез (особливо активізується під кінець періоду); в Євразії розпочинається уральський орогенез. У східній частині Гондвани відбувається заледеніння.
Debeerius — рід хрящових риб з вапняків Ведмежої балки (Bear Gulch) кам’яновугільного віку у Монтані, США. Названий на честь Гевіна де Біра (Gavin de Beer). Відомий один вид, D. ellefseni, який зберігся в дуже дрібних деталях. Меланін, збережений у скам’янілостях D. ellefseni, вказує на те, що він мав темні смуги по всій довжині тіла. Кріплення щелепи у Debeerius була автодіастилічним (двосуглобовим).
Clavusodens — вимерлий рід обручеводид (Obruchevodidae), що існував у візейському віці кам’яновугільного періоду (близько 346–330 мільйонів років тому). Єдиний відомий вид цього роду — Clavusodens mcginnisi.
Carbonodraco — вимерлий рід аклеісторгінідних парарептилій, відомий з пізнього карбону штату Огайо. Містить один вид, Carbonodraco lundi. Він був тісно пов’язаний з Colobomycter, парарептилією з ранньої пермі Оклахоми.
Tardisia — вимерлий рід віциссікаудатанових членистоногих, відомий з верхньокам’яновугільних відкладів Мазон-Крік на півночі штату Іллінойс. Це наймолодший з відомих представників Artiopoda, окрім трилобітів. Він майже на 100 мільйонів років молодший за наймолодших представників формації Гунсрюкського сланцю та формації Північної Землі. Типовий вид — Tardisia broedeae.
Solenochilus — вимерлий рід космополітичних наутилідів, що існував з верхнього карбону (пенсильваній) до нижньої пермі. Типовий рід родини Solenochilidae.
Archimedes — рід мохуваток, що належить до родини Fenestellidae. Вперше термін «Archimedes» щодо цього роду був використаний у 1838 році.
Anthracodromeus — вимерлий рід пізньокам’яновугільних «проторотиридових» тетрапод, відомий з Огайо. Відомий за голотипом AMNH 6940, майже повним скелетом. Він був зібраний у місцезнаходженні Лінтон в окрузі Джефферсон, з групи Аллегені. Це один з найдавніших відомих тетрапод, що демонструє пристосування до лазіння.
Iberospondylus — вимерлий рід базальних темноспондильних амфібій, що мешкали в морському середовищі. Типовий матеріал був знайдений в амфібійному шарі кар’єру Емма в басейні Пуертольяно, провінція Сьюдад-Реал (пізній карбон), південна Іспанія. Ця знахідка збільшила вік темноспондилів на півострові на 45 мільйонів років. Типовий вид — Iberospondylus schultzei.
Euomphalus — рід викопних морських черевоногих молюсків, що жили від силуру до середньої пермі. Euomphalus — типовий рід родини Euomphalidae. Euomphalus pentangulatus (Sowerby, 1814) є його типовим видом.
Essexella — вимерлий рід жалких, відомий за скам’янілостями пізнього карбону. Рід містить один вид, E. asherae. Це один з найпоширеніших організмів у викопних шарах Мазон-Крік, штат Іллінойс. В ессекській біоті Мазон-Крік Essexella становить 42% усіх викопних знахідок.