
Thalassotitan — це вимерлий рід мозазаврів, які жили в Марокко під час пізнього крейдяного періоду (маастрихт), близько 66 мільйонів років тому. Рештки тварини були знайдені в басейні Ouled Abdoun, де було знайдено ще багато інших мозазаврів.
Повернемо вимерлих тварин до життя
Thalassotitan — це вимерлий рід мозазаврів, які жили в Марокко під час пізнього крейдяного періоду (маастрихт), близько 66 мільйонів років тому. Рештки тварини були знайдені в басейні Ouled Abdoun, де було знайдено ще багато інших мозазаврів.
Geiseleptes — це рід вимерлих геконів, які жили в в субтропічних лісах центральної частини сучасної Німеччини 47 мільйонів років тому в середньому палеогеновому періоді. Скам’янілість, з якої було описано рід, складається лише з неповного черепа під назвою IV-4057-1933.
Kaikaifilu — рід тилозавринових мозазаврів з пізньої крейди формації Лопес-де-Бертодано в Антарктиді, що датується безпосередньо перед вимиранням на межі крейдового та палеогенового періодів. Це один із найбільших представників тилозавринів, групи морських ящірок, які жили в крейдовому періоді, і єдиний дійсно великий тилозаврин в Антарктиці.
Sineoamphisbaena — викопний вид лускатих плазунів незрозумілого систематичного положення. Скам’янілі рештки знайдені у Внутрішній Монголії в Китаї та датуються пізнім крейдяним періодом (вік 85-70 млн років тому). Голотип складається з добре збережених решток черепа та посткранільного скелету. Будова черепа вказує на риючий спосіб життя. Типовий вид – Sineoamphisbaena hexatabularis.
Archaeovaranus (що означає «стародавній варан») — рід варанових (лат. Varanidae) ящірок з ранньоеоценової (іпрської) формації Юхуандінг провінції Хубей, Китай. Рід містить один вид, Archaeovaranus lii, відомий за майже повним скелетом. Голотип включає неушкоджений череп, з яким асоційований розчленований скелет. Archaeovaranus заповнює прогалину в літописі скам’янілостей варанів, оскільки він представляє стовбурового вараніда з раннього еоцену Східної Азії, тісно пов’язаного з Varanus.
Retinosaurus (що означає «бурштиновий ящір») — рід ящірок-сцинкоморфів з ранньої крейди М’янми. Рід містить один вид Retinosaurus hkamtiensis, відомий за зразком, збереженим у бурштині. Голотип, що представляє молоду особину, включає добре збережений зчленований череп, часткову посткранію та відбитки шкіри.
Hoplodactylus delcourti – вимерлий вид ящірок та найбільший з усіх відомих геконів. Його довжина без хвоста складала 370мм, а загальна довжина (включаючи хвіст) щонайменше 600 мм. З наукової точки зору він відомий лише з одного опудала, що було знайдене без етикетки в музеї у Франції. Походження зразка невідоме: були запропоновані Нова Зеландія та Нова Каледонія. Існує думка, що Hoplodactylus delcourti є kawekaweau, твариною з міфології маорі, хоча ця ідея і є дискусійною.
Sanajeh — рід вимерлих змій із родини Madtsoiidae, єдиний типовий вид — Sanajeh indicus. Жили у верхньокрейдову епоху (маастрихтський вік) на території сучасної Індії. Родова назва утворена від словосполучення на санскриті: Sanaj – стародавній і jeh – рот, паща, а видова — за назвою країни, де виявлено викопні рештки.
Laophis crotaloides (лат.) – вид вимерлих гадюкових змій (Viperidae), єдиний в роді Laophis. Жили в пліоцені на території сучасної Північної Греції. Назва походить з давньогрецької і означає “народна змія”.
Eoconstrictor – вимерлий рід змій з родини Удавові (Boidae), які можливо мали інфрачервоний зір, відомий з еоцену ( близько 48 мільйонів років тому ) Німеччини (кар’єр Мессель). Типовий вид, E. fischeri, відомий з кількох добре збережених зразків, знайдених у кар’єрі Мессель у Німеччині. Спочатку він був названий як Palaeopython fischeri Стефаном Шаалом (Stephan Schaal) у 2004 р. на честь колишнього міністра закордонних справ Німеччини Йошки Фішера. Однак, пізніший огляд роду показав, що він представляє окрему лінію. Рід був перейменований у новий рід Eoconstrictor у 2020 році.