Archaeovaranus (що означає «стародавній варан») — рід варанових (лат. Varanidae) ящірок з ранньоеоценової (іпрської) формації Юхуандінг провінції Хубей, Китай. Рід містить один вид, Archaeovaranus lii, відомий за майже повним скелетом. Голотип включає неушкоджений череп, з яким асоційований розчленований скелет. Archaeovaranus заповнює прогалину в літописі скам’янілостей варанів, оскільки він представляє стовбурового вараніда з раннього еоцену Східної Азії, тісно пов’язаного з Varanus.
Родина ящірок Varanidae, чия китайська назва буквально означає гігантська ящірка, є однією з найуспішніших груп ящірок. Її єдиний сучасний рід Varanus охоплює понад 80 живих видів, які зараз поширені в Африці, Азії та Австралії, а також кількох близьких викопних родичів.
Загальновизнано, що Varanidae походять від Varaniformes пізньої крейди Євразії, чиї добре збережені скам’янілі рештки відомі з верхньої крейди пустелі Гобі в Монголії та Китаї.
Проте походження роду Varanus викликало дебати, висувалися гіпотези азіатського, африканського та гондванського походження. Найдавніші скам’янілості, що належать Varanus походять з раннього неогену.
Палеоген, що поєднує пізній крейдяний період з неогеном, є ключовим періодом для переходу від Varaniformes до Varanus. Однак єдині добре представлені скам’янілості цього ключового часу — це скелети Saniwa з Північної Америки, де варанів на даний момент не існує, що ще більше затьмарює їх еволюційну історію.
Голотипний зразок Archaeovaranus, IVPP V 22770, був виявлений в місцевості Дачян формації Юхуандінг поблизу Данцзянкоу, провінція Хубей, Китай.
Родова назва Archaeovaranus поєднує грецьке archaīos, що означає «давній», із посиланням на близькоспорідненого Varanus. Сама назва Varanus походить від арабського «waral», що означає «звір ящір». Видова назва lii вшановує палеонтолога Чуанкуї Лі (Chuankui Li), котрий досліджував місцевість, де був знайдений Archaeovaranus.
Archaeovaranus був близько одного метра в довжину. У нього багато схожих рис з Varanus, наприклад, подовжена морда, внутрішньощелепний суглоб і передмищелкове звуження, але він також відрізняється від Varanus своїм відкритим субольфакторним (піднюховим) каналом і орбітою, піднебінними зубами і меншим ступенем коракоїдної фенестрації.
Найхарактернішим для Archaeovaranus є подібна довжина передньої та задньої кінцівок. Навпаки, задня кінцівка Varanus, очевидно, довша за передню. Така пропорція тіла свідчить про те, що Archaeovaranus використовував спеціалізований спосіб пересування, що, принаймні, відрізнявся від тогочасних Saniwa в Північній Америці.
Голотипний зразок являє собою дорослу особину, якій на момент смерті було близько 16 років. Однак відсутність зрощення на дистальних кінцях плечової та стегнової кісток свідчить про те, що особина все ще росла. Archaeovaranus був тісно спорідненим з Saniwa, найбільш відомим і широко визнаним стовбуровим варанідом, з ранньої еоценової формації Грін-Рівер у Вайомінгу, Сполучені Штати.
Archaeovaranus допомагає зрозуміти еволюцію деяких ознак, пов’язаних із харчуванням, у родині Varanidae. Від стовбурових варанід до Varanus відкриття очниці підвищувало ефективність харчування, а закриття піднюхового каналу допомагало нейтралізувати зростаючий стрес, що створюється відкриттям очної ямки. Тим часом, збереження піднебінних зубів у Archaeovaranus вказує на складну історію зміни функцій язика при переході від роботи зі здобиччю інших ящірок і до хемовідчуття у Varanus.
Ссавці Rhombomylus, Advenimus, Asiocoryphodon і Danjiangia також відомі з шарів формації Yuhuangding.
Скам’янілості
