Повернемо вимерлих тварин до життя
Місце життя: Європа Європа — частина світу в Північній півкулі. Омивається Північним Льодовитим океаном на півночі, Атлантичним океаном на заході та Середземним морем на півдні. На сході та південному сході відокремлена від Азії Уральськими та Кавказькими горами, річкою Урал (за іншою версією, Ембою), Каспійським та Чорним морями. Площа — 10 180 000 км2, що становить 2 % площі Землі або 6,8 % суходолу. Природна рослинність дуже змінена або знищена людиною; стан лісів погіршується. Зледеніння під час останнього льодовикового періоду та присутність людини вплинули на поширення європейської фауни. В багатьох районах Європи більшість великих травоїдних та хижих тварин були знищені полюванням. Шерстистий мамонт вимер до кінця неоліту. Сучасні вовки та ведмеді знаходяться під загрозою зникнення.
Amynilyspes — вимерлий рід багатоніжок-броненосців, що характеризується чотирнадцятьма тергітами, великими очима та видатними шипами. Особини досягають до 30 мм в довжину. Рештки представників роду описані з кам’яновугільних відкладень Канади, Чехії, Франції, Великої Британії та США.
Buxolestes — вимерлий рід напівводних неплацентарних евтерієвих ссавців родини Pantolestidae. Види цього роду були частиною першої еволюційної радіації ссавців протягом середнього еоцену (48–40 млн років тому) і були виявлені в групі Браклешем і формації Віттерінг в Англії, в ямі Мессел в Німеччині та в Буксвіллері, Франція. Буксолест вперше був описаний в 1970 році.
Perplexisaurus — рід пізньопермських терапсид, представник Котельницької фауни, також відомий з відслонення на березі річки Малий Уран у Оренбурзькій області. Рід описаний Леонідом Татариновим у 1997 році, типовим видом є P. foveatus. Новий вид, P. lepusculus, описаний Михайлом Івахненком у 2011 році, також з Росії.
Tuebingosaurus — рід масоподанових зауроподоморфних динозаврів з пізнього тріасу Троссингенської формації Німеччини. Типовий і єдиний вид — T. maierfritzorum, спочатку ідентифікований як зразок Plateosaurus.
Kuehneosaurus — вимерлий рід кенеозавридових рептилій, відомий з пізнього тріасу (норій) групи Пенарт у південно-західній Англії та групи Штайнмергель у Люксембурзі. Його назвав Робінсон (P. L. Robinson) у 1962 році на честь палеонтолога Вальтера Кюна (Walther Kühn), а типовим і єдиним видом є Kuehneosaurus latus. Маючи довжину 72 сантиметри, він мав «крила», утворені з ребер, котрі виступали з його тіла на цілих 14,3 см, з’єднані мембраною, що дозволяла тварині сповільнювати спуск під час стрибків з дерев.
Titanomyrma — рід викопних комах з родини Мурахи (Formicidae). Описано 3 види. Мешкали в період еоцену (49,5 млн років тому). Вважаються найбільшими мурахами, що коли-небудь існували. Останній виявлений вид, T. lubei, був описаний у 2011 році, коли у Вайомінгу, Сполучені Штати, знайшли скам’янілу крилату королеву мурах віком 49,5 мільйонів років. ЇЇ розмір можна було порівняти з сучасним колібрі. Інший викопний вид цього роду, T. gigantea, є найбільшим відомим видом мурах у світі.
Agnosphitys — рід архозаврів, що жили в пізньому тріасовому періоді (близько 228–199,6 млн років тому), на території нинішньої Європи. Відомий за таранною, плечовою, клубовою і верхньощелепною кістками. Представлений одним видом — Agnosphitys cromhallensis.
Thalassotitan — це вимерлий рід мозазаврів, які жили в Марокко під час пізнього крейдяного періоду (маастрихт), близько 66 мільйонів років тому. Рештки тварини були знайдені в басейні Ouled Abdoun, де було знайдено ще багато інших мозазаврів.
Gemuendina — це плакодерма з ряду Rhenanida, що мешкала в морях Німеччини раннього девону. За життя Gemuendina нагадувала ската з задертою головою або зіркогляда (Uranoscopus). Типовий вид — Gemuendina stuertzi.
Eurhinodelphis — викопний рід зубатих китів вимерлої родини Eurhinodelphinidae, що існував у середньому та пізньому міоцені. Рештки кита виявлені в Європі та Північній Америці.