Ibirania

Час існування:
Місце проживання:

Ibirania – рід сальтазавринових титанозаврів з пізньокрейдової (сантонської) формації Сан-Жозе-ду-Ріо-Прету, Бразилія. Типовий вид – Ibirania parva. За оцінками, довжина Ibirania становила лише 5,7 метрів, що робить її одним з найменших зауроподів.

На початку ХХІ століття на схід від Віла-Вентури на острові Сітіу-дус-Ірмауш-Гарсія було знайдено чотири скелети дрібних зауроподів. У 2022 році типовий вид Ibirania parva описали та назвали Бруно Наварро (Bruno A. Navarro), Алін Гіларді (Aline M. Ghilardi), Тіто Ауреліано (Tito Aureliano), Вероніка Діес Діас (Verónica Díez Díaz), Каміла Бандейра (Kamila L.N. Bandeira), Андре Катаруцці (André G.S. Cattaruzzi), Фабіан Іорі (Fabiano V. Iori), Аріель Мартіне (Ariel M. Martine), Альберто Карвальо (Alberto B. Carvalho), Луїс Анеллі (Luiz E. Anelli), Марсело Фернандес (Marcelo A. Fernandes) і Хуссам Захер (Hussam Zaher).

Родове ім’я є поєднанням назви комуни Ібіра з грецьким plania – “мандрувати”. Саме слово “ібіра” походить від слова на мові тупі ybyrá – “дерево”. Таким чином, тварина була названа “деревним мандрівником”, посилаючись на її лісове середовище існування. Назва виду в перекладі з латинської означає “маленький”, що вказує на те, що Ibirania є одним з найменших відомих зауроподів.

Голотип LPP-PV-0200-0207 був знайдений у шарі пісковика формації Сан-Жозедо-Ріо-Прету, що датується сантон-кампанським ярусом. Складається зі скелета без черепа. До його складу входять задній спинний хребець, три хвостові хребці, променева кістка, ліктьова, п’ясткова та плеснова кістки. Імовірно, це була вже досить стара тварина, ріст якої повністю завершився. Ще три зразки отримали номери: LPP-PV-0043; MPMA 08-0049/01-02, 08-0060/07, 09-0001/99; та MPPC 00-023, 02-005, 02-012, 02-013. В них також входять шийні хребці та гомілкові кістки.

Вважається, що нанізм, характерний для Ibirania parva, пов’язаний з еволюцією ендемічної фауни у відповідь на стресові умови навколишнього середовища формації Сан-Жозе-ду-Ріу-Прету, котра відзначалась тривалими періодами посухи.

Вчені з’ясували, що Ibirania parva належав до Saltasauridae – родини титанозаврів, раніше відомої невеликими розмірами динозаврів. Таким чином новий вид не тільки являє собою одного з найменших зауроподів, описаних на сьогоднішній день, але, згідно з розширеним філогенетичним аналізом, також є першим однозначним титанозавром-салтазаврином, зареєстрованим у Бразилії.

У Південній Америці салтазаври демонструють помітне зменшення розмірів тіла, що пояснюється або як відповідь на географічне обмеження протяжним північно-південним прибережним коридором Андського регіону в пізній крейді, або як реакція на заселення нових і обмежених середовищ, раніше зайнятих диплодокоїдними зауроподами.

Ibirania співіснувала разом з абелізавровим тероподом Thanos simonattoi та більшим, безіменним мегараптором.

Скам’янілості
Реконструкція скелета Ibirania parva: знайдені кісткові елементи позначено кольором, а відсутні кістки (білі) були реконструйовані шляхом порівняння з близькоспорідненими видами. Помаранчеві елементи представляють голотип, сині – інші зразки; зірочкою позначено перевернутий елемент для кращої візуалізації. Масштабна лінійка – 1 м, силует людини зображено висотою 1,8 м. Джерело: Navarro et al., doi: 10.5710/AMGH.25.08.2022.3477.
Джерела
  1. https://www.sci.news/paleontology/ibirania-parva-11205.html
  2. https://www.deviantart.com/cisiopurple/art/Ibirania-929786868
  3. https://nl.wikipedia.org/wiki/Ibirania
  4. https://en.wikipedia.org/wiki/Ibirania
Поширити

Залишити коментар