
Euproops — вимерлий рід морських членистоногих, що належав до ряду Мечохвости (Xiphosura) . Жив між верхнім девоном і верхнім карбоном (350 – 300 млн. років тому). Його викопні рештки знайдені в Європі та Північній Америці.
Повернемо вимерлих тварин до життя
Місце життя: Північна Америка Північна Америка — материк (континент) у Західній півкулі, північна частина частини світу Америки. Повністю розташований у північній півкулі та майже повністю — у західній. На півночі омивається Північним Льодовитим океаном, на сході — Атлантичним океаном, на заході — Тихим океаном, на півдні — Карибським морем; також на півдні з’єднується Панамським перешийком з Південною Америкою. Загальна площа 24 709 000 км², що становить близько 4,8 % площі планети або 16,5 % площі її суші. Фауна Північної Америки включає бізона, чорного ведмедя, ягуара, пуму, лугового собаку, індику, вилорогу, єнота, койота та метелика-монарха. Відомі рослини, які були одомашнені в Північній Америці, включають тютюн, кукурудзу, кабачки, помідори, соняшник, чорницю, авокадо, бавовну, перець чилі та ваніль.

Euproops — вимерлий рід морських членистоногих, що належав до ряду Мечохвости (Xiphosura) . Жив між верхнім девоном і верхнім карбоном (350 – 300 млн. років тому). Його викопні рештки знайдені в Європі та Північній Америці.

Macrocranion — рід вимерлих ссавців еоценової епохи Європи та Північної Америки. Виняткові скам’янілості були знайдені в Мессельській ямі в Німеччині. Види макрокраніонов часто описують як хижаків лісової підстилки розміром з невеликих вивірок, але з довшими кінцівками. Рід представлений на ділянці Мессель Піт двома видами M. tupaidon і M. tenerum.

Mixopterus — рід ракоскорпіонів родини Mixopteridae, що існував у пізньому силурі (426-416 млн років тому). Викопні рештки тварини знайдені в Норвегії та США. Сліди, які приписують Mixopterus, були виявлені в родовищах викопних решток в Рінгерике (Норвегія).

Serpentisuchops — полікотилідний плезіозавр, відомий з крейди Вайомінгу. На відміну від більшості плезіозаврів, він мав як довгу шию, так і великі, витягнуті щелепи. Знайдений частковий скелет вказує на те, що тварина була понад сім метрів завдовжки. Довгі щелепи і шия, ймовірно, допомагали швидко наносити бокові удари, щоб схопити швидку невелику здобич.

Allognathosuchus — вимерлий рід алігаторових крокодилів зі складною таксономічною історією. Названий у 1921 році.

Leptomeryx — вимерлий рід парнокопитних ссавців із родини лептомерицидів (Leptomerycidae) підряду жуйних (Ruminantia), які жили з середини еоцену до початку міоцену на території Північної Америки.

Opisthiamimus — вимерлий рід невеликих ринхоцефалів-еусфенодонтів з верхньої юри моррісонської формації Північного Вайомінгу, США. Типовий вид, O. gregori, відомий за чотирма зразками, які разом демонструють майже повний скелет.

Amynilyspes — вимерлий рід багатоніжок-броненосців, що характеризується чотирнадцятьма тергітами, великими очима та видатними шипами. Особини досягають до 30 мм в довжину. Рештки представників роду описані з кам’яновугільних відкладень Канади, Чехії, Франції, Великої Британії та США.

Behemotops — вимерлий рід травоїдних морських ссавців. Він жив з раннього олігоцену (рупеля) до пізнього олігоцену (33,9—23 млн років). Це найпримітивніший відомий десмостилій, який, як вважають, є близьким до предків усіх інших десмостиліїв. Родова назва походить від імені біблійного чудовиська Бегемот, Лінней та інші вважають його бегемотом.

Kootenichela — монотипний рід вимерлих морських членистоногих родини Kootenichelidae з класу Megacheira, віком близько 500 млн років. Типовий вид – Kootenichela deppi.