Повернемо вимерлих тварин до життя
Місце життя: Північна Америка Північна Америка — материк (континент) у Західній півкулі, північна частина частини світу Америки. Повністю розташований у північній півкулі та майже повністю — у західній. На півночі омивається Північним Льодовитим океаном, на сході — Атлантичним океаном, на заході — Тихим океаном, на півдні — Карибським морем; також на півдні з’єднується Панамським перешийком з Південною Америкою. Загальна площа 24 709 000 км², що становить близько 4,8 % площі планети або 16,5 % площі її суші. Фауна Північної Америки включає бізона, чорного ведмедя, ягуара, пуму, лугового собаку, індику, вилорогу, єнота, койота та метелика-монарха. Відомі рослини, які були одомашнені в Північній Америці, включають тютюн, кукурудзу, кабачки, помідори, соняшник, чорницю, авокадо, бавовну, перець чилі та ваніль.
Serpentisuchops — полікотилідний плезіозавр, відомий з крейди Вайомінгу. На відміну від більшості плезіозаврів, він мав як довгу шию, так і великі, витягнуті щелепи. Знайдений частковий скелет вказує на те, що тварина була понад сім метрів завдовжки. Довгі щелепи і шия, ймовірно, допомагали швидко наносити бокові удари, щоб схопити швидку невелику здобич.
Allognathosuchus — вимерлий рід алігаторових крокодилів зі складною таксономічною історією. Названий у 1921 році.
Leptomeryx — вимерлий рід парнокопитних ссавців із родини лептомерицидів (Leptomerycidae) підряду жуйних (Ruminantia), які жили з середини еоцену до початку міоцену на території Північної Америки.
Opisthiamimus — вимерлий рід невеликих ринхоцефалів-еусфенодонтів з верхньої юри моррісонської формації Північного Вайомінгу, США. Типовий вид, O. gregori, відомий за чотирма зразками, які разом демонструють майже повний скелет.
Amynilyspes — вимерлий рід багатоніжок-броненосців, що характеризується чотирнадцятьма тергітами, великими очима та видатними шипами. Особини досягають до 30 мм в довжину. Рештки представників роду описані з кам’яновугільних відкладень Канади, Чехії, Франції, Великої Британії та США.
Behemotops — вимерлий рід травоїдних морських ссавців. Він жив з раннього олігоцену (рупеля) до пізнього олігоцену (33,9—23 млн років). Це найпримітивніший відомий десмостилій, який, як вважають, є близьким до предків усіх інших десмостиліїв. Родова назва походить від імені біблійного чудовиська Бегемот, Лінней та інші вважають його бегемотом.
Kootenichela — монотипний рід вимерлих морських членистоногих родини Kootenichelidae з класу Megacheira, віком близько 500 млн років. Типовий вид – Kootenichela deppi.
Titanomyrma — рід викопних комах з родини Мурахи (Formicidae). Описано 3 види. Мешкали в період еоцену (49,5 млн років тому). Вважаються найбільшими мурахами, що коли-небудь існували. Останній виявлений вид, T. lubei, був описаний у 2011 році, коли у Вайомінгу, Сполучені Штати, знайшли скам’янілу крилату королеву мурах віком 49,5 мільйонів років. ЇЇ розмір можна було порівняти з сучасним колібрі. Інший викопний вид цього роду, T. gigantea, є найбільшим відомим видом мурах у світі.
Ornithoprion — це вимерлий рід суцільноголових євгенеодонтів, близький до Caseodus. Він жив під час пізнього карбону, приблизно 315-307 мільйонів років тому, у мілководному тропічному морі, яке охоплювало територію сучасної південно-західної Індіани, США. Типовий вид — Ornithoprion hertwigi. У різних видів була подовжена нижня щелепа. Відкриття та опис Ornithoprion допомогли встановити багато аспектів анатомії черепа євгенеодонтів, які раніше можна було отримати лише з даних про зуби.
Eurhinodelphis — викопний рід зубатих китів вимерлої родини Eurhinodelphinidae, що існував у середньому та пізньому міоцені. Рештки кита виявлені в Європі та Північній Америці.