Повернемо вимерлих тварин до життя
Місце життя: Північна Америка Північна Америка — материк (континент) у Західній півкулі, північна частина частини світу Америки. Повністю розташований у північній півкулі та майже повністю — у західній. На півночі омивається Північним Льодовитим океаном, на сході — Атлантичним океаном, на заході — Тихим океаном, на півдні — Карибським морем; також на півдні з’єднується Панамським перешийком з Південною Америкою. Загальна площа 24 709 000 км², що становить близько 4,8 % площі планети або 16,5 % площі її суші. Фауна Північної Америки включає бізона, чорного ведмедя, ягуара, пуму, лугового собаку, індику, вилорогу, єнота, койота та метелика-монарха. Відомі рослини, які були одомашнені в Північній Америці, включають тютюн, кукурудзу, кабачки, помідори, соняшник, чорницю, авокадо, бавовну, перець чилі та ваніль.
Wellnhopterus — аждархід, що мешкав у формації Джавеліна (Javelina Formation) в пізньому крейдяному періоді (маастрихт). Був описаний у грудні 2021 року. Раніше, у серпні 2021 року, зразок цього виду було приписано до виду Javelinadactylus sagebieli, і на той час вважали, що він був споріднений з таласодромінами. Типовий вид — Wellnhopterus brevirostris.
Onnia — рід трилобітів з пізнього ордовику Африки, Європи, Північної та Південної Америки. Скам’янілості були знайдені в Канаді (Квебек), Чехії, Франції, Марокко, Португалії, Іспанії, Великій Британії та Венесуелі.
Goniophyllum — силурійський рід ругозових коралів, відомий зі Швеції, Норвегії, Канади, Великобританії та США. Його легко впізнати за “кришечками” та чіткою квадратною формою. Рід був описаний Мілном-Едвардсом (Milne-Edwards) та Хайме (Haime) в 1851 році.
Chindesaurus — вимерлий рід базальних ящеротазових динозаврів з пізнього тріасу (213-210 млн років тому) південно-західної частини США. Відомий за єдиним видом, C. bryansmalli, описаним на основі часткового скелета, знайденого в Національному парку “Скам’янілий ліс” в Арізоні. Оригінальний зразок отримав прізвисько “Герті”. Він привернув велику увагу до парку після своєї знахідки в 1984 році і вивезення з парку по повітрю в 1985 році. Інші фрагментарні зразки були знайдені в пізньотріасових відкладеннях по всій Арізоні, Нью-Мексико і Техасу, але вони можуть не належати до цього роду. Chindesaurus був двоногим хижаком, приблизно такого ж розміру, як вовк.
Cretodus — вимерлий рід ламноподібних акул, що належав до родини Pseudoscapanorhynchidae. Жив у пізній крейді, приблизно від 100 до 89 мільйонів років тому. Рід найкраще відомий з формацій, сформованих у Західному внутрішньому морі, але також зустрічається в пізній крейді Європи, Африки і, можливо, Азії. В основному Cretodus відомий за ізольованими зубами та хребцевими центрами, хоча було знайдено кілька асоційованих зубних рядів та хребтів. Практично повний скелет виду C. crassidens був описаний у 2022 році, показавши, що він міг досягати великих розмірів.
Nevadadromeus — вимерлий рід невеликих тесцелозавринових динозаврів з формації Вербового резервуару (Willow Tank) штату Невада, США. Рід містить єдиний вид, N. schmitti, який є першим не пташиним динозавром, названим по імені штату Невада.
Amiskwia — рід великих м’якотілих тварин, відомих за скам’янілостями середньокембрійських лагерштеттів як у сланцевій формації Берджес у Британській Колумбії, так і в сланцях Маотяньшань у провінції Юньнань, Китай. Інтерпретується як член загальної групи Gnathiferan.
Websteroprion — викопний рід багатощетинкових кільчастих червів, що існував у девонському періоді (приблизно 400 млн років тому). Типовий вид — Websteroprion armstrongi. Вперше він був описаний у 2017 році групою дослідників під керівництвом шведського вченого Матса Еріксона (Mats E. Eriksson) на основі викопних частин щелеп. Родова назва Websteroprion дана на честь басиста гурту «Cannibal Corpse» Алекса Вебстера (Alex Webster). Видова назва W. armstrongi вшановує Дерека Армстронга, який виявив скам’янілості.
Palaeophis (“стародавня змія”) — вимерлий рід морських змій, що є типовим родом вимерлої родини змій Palaeophiidae. Один з видів роду, Palaeophis colossaeus, досягав довжини до 9-12 метрів.
Lunataspis – найдавніший з відомих мечохвостів. Вперше він був офіційно описаний Девідом Рудкіним (David Rudkin), Гремом Янгом (Graham Young) і Годфрі Ноланом (Godfrey Nolan) на основі скам’янілостей, знайдених на півночі Манітоби, Канада, у 2005 році. Це родовище датується пізнім ордовиком та має вік близько 445 мільйонів років.