Повернемо вимерлих тварин до життя
Місце життя: Азія
Азія — найбільша за площею (близько 43,4 мільйонів км²) і за населенням частина світу, розташована у Східній півкулі (за невеликими винятками). Разом з Європою утворює материк Євразія. Площа Азії становить 8,7 % від загальної площі поверхні Землі (або 30 % від суходолу), кількість населенням близько 4,1 млрд (на 2010 рік), що становить 60 % від населення Землі. Велика територія, різноманітні кліматичні показники та складний рельєф Азії зумовили видове багатство її тваринного світу. Материкова Азія розташована у трьох біогеографічних царствах: Палеарктика, Індомалая та Афротропіка. Морські біогеографічні райони навколо Азії пов’язані з океанами, які оточують цю частину світу. На території суходолу Азії розташовано прісноводні біогеографічні регіони басейнів Тихого, Північного Льодовитого, Індійського, Антарктичного океанів та безстічні басейни. Азія має багато ендемічних тварин, наприклад велика панда, мала панда, малайський ведмідь, бик-гаур, орангутанг, кінь Пржевальського, ірбіс, тигр.
Heliophyllum – вимерлий рід коралів, які існували переважно в девоні. Heliophyllum відноситься до ряду Rugosa, і його можна називати роговими коралами. Рід мав широке поширення. Викопні залишки описані з відкладень Афганістану, Австралії, Австрії, Канади (провінції Північно-Західні території та Онтаріо), Чеської Республіки, Німеччини, Казахстану, Монголії, Російської Федерації, Іспанії, Великої Британії та Сполучених Штатів Америки (штати Аляска, Індіана, Айова, Кентуккі, Нью-Йорк та Огайо).
Dzharatitanis (лат.) – рід завроподових динозаврів пізнього крейдового періоду з родини Rebbachisauridae. Таксон назвали і описали Олександр Авер’янов та Ханс-Дітер Зюс в 2021 році. Представлений єдиним видом – Dzharatitanis kingi. Рештки динозавра виявлені в формації Біссекти на території Узбекистану. Опис нового роду базується на ізольованому передньому хвостовому хребці. Це перший представник родини з Азії.
Jeholodens – примітивний ссавець з ряду Eutriconodonta, який мешкав у сучасному Китаї під час середньої крейди близько 125 мільйонів років тому. Офіційно описаний лише один зразок. Цей зразок (голотип) складається з практично повного зчленованого черепа та скелета. Будовою тіла Jeholodens схожий на більшість інших мезозойських ссавців. Це був довгохвостий нічний тетрапод (з хапальними пальцями рук і ніг), який полював на комах.
Shenzhousaurus (лат.) – рід базальних динозаврів-тероподів з інфраряду Ornithomimosauria. Мешкав на території сучасного Китаю в ранньому крейдяному періоді. Описано єдиний вид Shenzhousaurus orientalis.
Barbourofelis – вимерлий рід великих котовидих хижих ссавців родини Barbourofelidae (несправжніх шаблезубих котів). Рід був ендемічним для Північної Америки та Євразії часів міоцену та зник в тортонському віці, таким чином він існував з 17 до 7,3 млн. років.
Saurophthirus — викопний рід бліх, що існував у ранній крейді, 130—113 млн років тому. Вважається, що вид належав до групи, яка є проміжною ланкою між базальними блохами та сучасними видами. Комаха сягала 2,5 см завдовжки.
Dorcatherium (лат., від грец. δορκάς – косуля або газель-доркас і θηρίον – звір) – рід вимерлих ссавців з родини оленцевих. Скам’янілості виявлені в Європі, Східній Африці і в районі гірського хребта Сивалик (Гімалаї). Відомі з міоцену і пліоцену.
Sivatherium — вимерлий рід жирафових, що був поширений в пліоцені – верхньому плейстоцені від Африки до Східної Азії (особливо у Індії). Африканський вид, Sivatherium maursium, іноді відносять до роду «Libyatherium». Sivatherium, можливо, вимер не раніше, ніж 8000 років тому, оскільки зображення, які дуже його нагадують, відомі з давніх наскельних малюнків в пустелі Сахара.
Yezoceras – рід амонітів родини Nostoceratidae, відомих з Хоккайдо, Японія. Ностоцератиди славляться химерним звиванням своїх раковин. Описано три види: Yezoceras nodosam, Yezoceras myochubacularum та Yezoceras elegance, усі вони з пізньої крейди.
Гігатитан (лат. Gigatitan) – це вимерлий рід титаноптерових комах (ряд Titanoptera, від грец. τιτάν – гігант і πτέρο – крило), які жили в Киргизстані в тріасовий період. Типовий вид – G. vulgaris, описаний Олександром Григоровичем Шаровим в 1968 році. Скам’янілості гігатитана були виявлені в мадигенскій формації (Madygen Formation). За життя гігатитан був хижаком, схожим на богомола з розмахом крил приблизно 33 сантиметри. Це типовий рід сімейства Gigatitanidae, в яке входять тісно пов’язані Nanotitan і Ootitan.