Повернемо вимерлих тварин до життя
Місце життя: Азія
Азія — найбільша за площею (близько 43,4 мільйонів км²) і за населенням частина світу, розташована у Східній півкулі (за невеликими винятками). Разом з Європою утворює материк Євразія. Площа Азії становить 8,7 % від загальної площі поверхні Землі (або 30 % від суходолу), кількість населенням близько 4,1 млрд (на 2010 рік), що становить 60 % від населення Землі. Велика територія, різноманітні кліматичні показники та складний рельєф Азії зумовили видове багатство її тваринного світу. Материкова Азія розташована у трьох біогеографічних царствах: Палеарктика, Індомалая та Афротропіка. Морські біогеографічні райони навколо Азії пов’язані з океанами, які оточують цю частину світу. На території суходолу Азії розташовано прісноводні біогеографічні регіони басейнів Тихого, Північного Льодовитого, Індійського, Антарктичного океанів та безстічні басейни. Азія має багато ендемічних тварин, наприклад велика панда, мала панда, малайський ведмідь, бик-гаур, орангутанг, кінь Пржевальського, ірбіс, тигр.
Чапля Бенну (Ardea bennuides) – вимерла велетенська чапля з району, який зараз є Об’єднаними Арабськими Еміратами. Залишки чаплі датовані 2700–1800 рр. до н. е., що збігається з періодом Умм ан-Нар. Умм ан-Нар – археологічна культура бронзового віку, що існувала в 2600-2000 рр. до н. е. на території сучасних Об’єднаних Арабських Еміратів і на півночі Оману. Названа за однойменним островом, що знаходиться поблизу Абу-Дабі.
Оленоід (лат. Olenoides) – трилобіт з ряду Corynexochida, відомий з кембрійського періоду. Назва походить від імені героя давньогрецької міфології Оленоса (грец. Ὄλενος), перетвореного на камінь разом зі своєю дружиною Летеєю. Слово Olenus було використане для назви цього роду трилобітів у 1827 році, а суфікс –oides (“схожий”) був доданий пізніше.
Paradolichopithecus – викопний рід приматів з родини мавпових (Cercopithecidae). Вид жив в пліоцені і ранньому плейстоцені в Європі та Азії. Скам’янілі рештки виду знайдені в Іспанії, Румунії та Китаї.
Chasmaporthetes – вимерлий рід гієн, ендеміки Північної Америки, Африки та Азії протягом пліоцену-плейстоцену, жили в проміжок від 4,9 мільйона до 780 тисяч років тому. Рід, ймовірно, еволюціонував з євразійських міоценових гієн, таких як Thalassictis або Lycyaena.
Lyrarapax – рід викопних тварин з родини Amplectobeluidae ряду Radiodonta, який жив у ранньому кембрійському періоді 520 мільйонів років тому. Скам’янілі рештки тварини були знайдені в провінції Юньнань на південному заході Китаю. Другий вид був описаний у 2016 році, він відрізняється головним чином морфологією фронтальних придатків.
Eomellivora – вимерлий рід доісторичних мустелових, тісно пов’язаний з медоїдом (Mellivora capensis) та відомий з міоцену Євразії та Північної Америки і, можливо, Африки.
Sinomacrops – рід вимерлих анурогнатидних птерозаврів, відомий з Daohugou Beds (середній – пізній юрський період) у свиті Тяойшань в Мутоденг, графство Цінлун провінції Хебей. Залишки Sinomacrops датуються віком приблизно 164 – 158 мільйонів років. Типовий та єдиний відомий вид – Sinomacrops bondei.
Sahaliyania (лат.) — рід травоїдних орнітоподових динозаврів родини Hadrosauridae з верхньої крейди Азії. Типовий і єдиний вид, Sahaliyania elunchunorum, названий і описаний бельгійським палеонтологом Паскалем Годфруа і колегами в 2008 році. Родове ім’я утворене від маньчжурського «Sahaliyan», що означає «чорний» і відсилає до маньчжурської назви річки Амур — «Sahaliyan Ula». Видове ім’я посилається на назву нечисленного народу орочони, що проживає на півночі Китаю в районі міста Улагая, де були виявлені залишки динозавра.
Liaobatrachus (що означає «ляонінська жаба») – рід доісторичних жаб з родини Часничницеві (Pelobatidae), перший викопний екземпляр роду був знайдений в Ісіанській світі провінції Ляонін, Китай. Це була перша жаба мезозойської ери, коли-небудь знайдена в Китаї. Пізніші відкриття були названі Callobatrachus sanyanensis і Mesophryne beipiaoensis, поки обидва не були класифіковані як синоніми Liaobatrachus.
Vilevolodon diplomylos — вид вимерлих ссавцеподібних еухараміїд, який існував в Азії у кінці юрського періоду, 161—158 млн років тому. Є одним з найдавніших ссавців, що пристосовані до ширяння. Найдавнішим є волатікотерій (лат. Volaticotherium), що існував 164 млн років тому.