Азія — найбільша за площею (близько 43,4 мільйонів км²) і за населенням частина світу, розташована у Східній півкулі (за невеликими винятками). Разом з Європою утворює материк Євразія. Площа Азії становить 8,7 % від загальної площі поверхні Землі (або 30 % від суходолу), кількість населенням близько 4,1 млрд (на 2010 рік), що становить 60 % від населення Землі. Велика територія, різноманітні кліматичні показники та складний рельєф Азії зумовили видове багатство її тваринного світу. Материкова Азія розташована у трьох біогеографічних царствах: Палеарктика, Індомалая та Афротропіка. Морські біогеографічні райони навколо Азії пов’язані з океанами, які оточують цю частину світу. На території суходолу Азії розташовано прісноводні біогеографічні регіони басейнів Тихого, Північного Льодовитого, Індійського, Антарктичного океанів та безстічні басейни. Азія має багато ендемічних тварин, наприклад велика панда, мала панда, малайський ведмідь, бик-гаур, орангутанг, кінь Пржевальського, ірбіс, тигр.
Retinosaurus (що означає «бурштиновий ящір») — рід ящірок-сцинкоморфів з ранньої крейди М’янми. Рід містить один вид Retinosaurus hkamtiensis, відомий за зразком, збереженим у бурштині. Голотип, що представляє молоду особину, включає добре збережений зчленований череп, часткову посткранію та відбитки шкіри.
Erratus — вимерлий рід морських членистоногих з кембрійського періоду Китаю. Типовий і єдиний відомий вид — Erratus sperare. Erratus займає перехідне положення між лобоподами (Lobopodia) та справжніми членистоногими, а його відкриття допомогло вченим зрозуміти ранню еволюцію ключових характеристик членистоногих. Деякі з найстаріших стовбурових членистоногих, таких як Anomalocaris, не мали ніг, натомість у них були придатки, схожі на клапті, які допомагали їм плавати. Erratus, з іншого боку, вже має набір примітивних ніг. Це також підтвердило теорію про те, що зябра водних членистоногих, ймовірно, еволюціонували в крила і легені наземних членистоногих пізніше в палеозої.
Chengjiangocaris — вимерлий рід членистоногих фусяньхуїд (Fuxianhuiidae), відомий з кембрійського періоду Південного Китаю. Він містить два види: C. longiformis та C. kunmingensis. , C. longiformis був описаний у 1991 році, а C. kunmingensis – у 2013 році Хав’єром Ортегою-Ернандесом (Javier Ortega-Hernández) з колегами. Один екземпляр C. kunmingensis демонструє детальні відбитки нервової системи.
Mollisonia — викопний рід членистоногих, що існував у кембрійському періоді. Види відомі з кембрійських сланців Берджес, формації Ленгстон і сланців Уілера в Північній Америці, а також біоти Ченцзян в Китаї. Двадцять один екземпляр Mollisonia відомий з пласта Greater Phyllopod, де вони становлять менше 0,1% спільноти. Рештки, які приписують цьому роду, також відомі з ордовицької формації Фезуата в Марокко та Гренландії.
Dannychaeta — викопний рід багатощетинкових кільчастих червів, що існував у кембрійському періоді, 514 млн років тому. Типовий вид – Dannychaeta tucolus.
Zhenyuanlong («дракон із Чженьюань», від китайського 龙 long «дракон») — рід дромеозаврових динозаврів з формації Ісянь (Yixian Formation), Ляонін, Китай. Жив у аптському ярусі раннього крейдяного періоду, близько 125 млн. років тому. Єдиний вид — Zhenyuanlong suni. Цей типовий вид відомий за майже повним скелетом, який містить сліди від пір’я, у тому числі довгого хвостового пір’я і великих крил. Став доказом присутності добре розвиненого контурного пір’я у великих, нелітаючих дромеозаврів, піднявши питання, навіщо їм були потрібні такі крила.
Dicrocerus (його назва по-грецьки означає «вилчастий ріг») — вимерлий рід оленів, що жив у середньому та верхньому міоцені (близько 14 – 6 мільйонів років тому), а його викопні рештки були знайдені в Європі та Азії. Dicrocerus, ймовірно, походив з Азії, з регіону, де, як вважають, виникли і еволюціонували справжні олені. Він населяв ліси в помірному поясі, а в Європі був типовим для міоцену (15-5 млн років тому). Dicrocerus вимер на початку пліоцену, не залишивши нащадків.
Sacabambaspis — вимерлий рід безщелепних риб, що жили в ордовицький період. Sacabambaspis мешкав на мілководді на околицях континенту Гондвани (рештки відомі з Південної Америки, Австралії та Передньої Азії). Він був родичем Arandaspis та один із найвідоміших арандаспідів.
Zhenyuanopterus — рід птерозаврів родини Boreopteridae підряду Pterodactyloidea, що жили в нижньокрейдовій епосі (130,0-122,46 млн років тому) на території сучасного Китаю. Він містить один вид, Zhenyuanopterus longirostris, який вперше був описаний і названий Лю Цзюньчаном (Lü Junchang).
Phuwiangvenator – рід целурозаврів з клади мегарапторів, що існував в пізньому баремському віці (рання крейда, бл. 129-125 млн років тому). Завдовжки він був близько 6 м (довжина великогомілкової кістки 615 мм). Рештки знайдені на території Таїланду. Описано один вид – Phuwiangvenator yaemniyomi.