Повернемо вимерлих тварин до життя
admin
Barracudasauroides — рід міксозаврових іхтіозаврів, що жив у середньому тріасі. Скам’янілості цього роду були знайдені в провінції Гуйчжоу, Китай. Тварина відома з GMPKU-P-1033, часткового скелета, знайденого в верхньому члені формації Гуаньлін біля селища Янджуань, район Сіньмін. Цього іхтіозавра назвав Майкл В. Майш (Michael W. Maisch) у 2010 році, а типовим видом є Barracudasauroides panxianensis.
Vectiraptor (що означає «злодій з острова Уайт») — рід динозаврів-дромеозавридів із формації Вессекс у Сполученому Королівстві, формація датується баремським віком. Типовий і єдиний вид – Vectiraptor greeni. Тварина представлена пов’язаними спинними хребцями і частковим крижем.
У пізньокрейдовій формації Хеку в китайській провінції Цзянсі вчені виявили всередині яйця ембріон динозавра, що чудово зберігся. Знахідка дозволила отримати унікальні відомості про пренатальний період життя стародавніх ящерів. Зазначається, що яйце знайшли ще у 2000 році, але помістили в запасники на багато років. Під час ремонту в музеї працівники наштовхнулися на нього, перебираючи старі експонати.
Louisella — рід червів, відомий із середнього кембрію сланців Берджес. Вперше він був описаний Чарльзом Уолкоттом у 1911 році як голотурієвий голкошкірий і представляє старший синонім Miskoia, який спочатку був описаний як аннелід (кільчастий черв). Відомо 48 екземплярів Louisella з відкладів великого філоподового ложа (the Greater Phyllopod bed), де вони становлять < 0,1% спільноти. Було зазначено, що він має палеосколецидоподібні склерити, хоча насправді це не так (палеосколециди – це група вимерлих червів, що нагадували броньованих пріапулідів).
Aphetoceras — рід головоногих молюсків з родини Estonioceratidae ряду Tarphycerida. Aphetoceras походить з нижнього ордовику Північної Америки та Азії і є одним із ранніх тарфіцеридів, знайдених у групі Ель-Пасо нижнього ордовику в Нью-Мексико.
Палеолама (Palaeolama, букв. «давня лама») — вимерлий рід верблюжих (Camelidae) із триби Lamini, який існував з пізнього пліоцену до раннього голоцену (від 1,8 до 0,011 млн років). Його ареал простягався від Північної Америки до міжтропічного регіону Південної Америки.
Taeniolabis — рід вимерлих ссавців із родини Taeniolabididae ряду багатогорбкозубових (Multituberculata). Жили за часів палеоценової епохи (66,0-63,3 млн років тому) на території сучасних США та Канади.
Відповідно до статті, опублікованої в журналі Evolution, непташині динозаври мали яскраве забарвлення шкіри, луски та дзьобів, схоже до сучасних птахів.
Brevirostruavis — рід енанціорнісових птахів з ранньокрейдової формації Цзюфотанг у Ляоніні, Китай. Типовий і єдиний вид — Brevirostruavis macrohyoideus. Голотип Brevirostruavis, IVPP V13266, зберігає риси анатомії скелета, які не зустрічаються серед ранніх базальних та сучасних птахів. Такі ознаки включають надзвичайно довгі та вигнуті кістки язика (так званий під’язичний апарат), маленькі зуби та дуже короткий дзьоб. Через цю особливість птах отримав назву Brevirostruavis macrohyoideus, що означає «птах з коротким дзьобом та великим язиком».
Phosphatherium – рід хоботних ссавців із родини нумідотерієвих (Numidotheriidae), який існував у кінці палеоцену на території Марокко. Це найстаріший з відомих на сьогодні великих ссавців Африки та, одночасно, він є і одним з найпримітивніших представників (разом з Eritherium) хоботних. Насамперед, Phosphatherium відомий за зубною кісткою та фрагментарним матеріалом з фосфатного кар’єру в афро-аравійській провінції, знахідки датуються кінцем палеоцену. Згодом його рештки виявлено і в ранньоеоценових відкладах.