Polysacos — вимерлий рід мультиплакофор, відомий за скам’янілостями з карбону. Його сімнадцять пластин панцира розташовані у три ряди, що складаються з семи повторюваних одиниць. Це може свідчити про те, що мультиплакофори є родичами сучасних хітонів. Панцир був облямований кільцем порожнистих шипів, схожих на шипи ордовицького Echinochiton.
Polysacos свідчить, що мультиплакофори мали спинну захисну поверхню, що складалася з головної та хвостової пластинок, лівого та правого рядів пластинок, що перекриваються (по п’ять з кожного боку), та центральної зони з п’яти менших пластинок. Усі вони оточені кільцем великих шипів.
Мультиплакофор зазвичай вважають близькими родичами сучасних хітонів. Однак, можливо, вони насправді представляють набагато більш давню гілку боконервових, яка конвергентно розвинула анатомічні особливості, схожі на хітонові.
Типовий та єдиний вид роду — Polysacos vickersianum. Голотип, USNM 520742, знайдений у формації Едвардсвілл, карбон (ранній міссісіпій), округ Монро, штат Індіана, США. Родове ім’я походить від слів «poly» (грец., що означає «багато») та «sakos» (грец., що означає «щит»). Ім’я середнього роду. Видове ім’я надано на честь на честь Донни Вікерс (Donna Vickers).
Polysacos, довжиною близько 2,5 см, мав сімнадцять панцирних пластин, оточених облямівкою з довгих шипів із увігнутими верхніми поверхнями. Як і сучасні хітони, яких він нагадував, він, ймовірно, був травоїдним організмом, що зскрібав водорості з твердих скелястих поверхонь.
Скам’янілості
