Повернемо вимерлих тварин до життя
298,9 ± 0,15 — 252,17 ± 0,06 млн років тому.
Континенти збираються в суперконтинент Пангею, утворюються гори Аппалачі в Північній Америці. Великий океан Панталасса. Клімат теплішає й сухішає, закінчується пермо-карбонове заледеніння. На середину періоду припадає заміна вологолюбної кам’яновугільної флори першими справжніми насінними рослинами з шишками — голонасінними (Gymnosperm). З’являються перші мохи (Bryophyta). На суходолі звичайні земноводні темноспондили (Temnospondyli) і примітивні чотириногі парарептилії (Parareptilia). Розквіт плазунів-синапсидів (пелікозаври і терапсиди). Серед комах з’являються жуки (Coleoptera) й двокрилі (Diptera). У теплих мілководних морях та на рифах розквітають корали, плечоногі (Productida, Spiriferida), двостулкові (Bivalvia), форамініфери (Foraminifera), головоногі ортоцеріди (Orthoceratoidea). Наприкінці періоду відбувається глобальне персько-тріасове вимирання, приблизно 95 % видів фауни щезає, повністю вимирають такі таксони, як трилобіти (Trilobita), граптоліти (Graptolithina) та морські бутони (Blastoidea). В Євразії закінчується уральський орогенез, розпочинається алтайський; оучитський та іннуїтський орогенези в Північній Америці; хантер-бовенський орогенез в Австралії формує гори Макдоннелл (225—260 млн років тому).
Tramuntanasaurus — рід морадізавридних капторінідових рептилій з нижньої або середньої пермі Баньялбуфару (Майорка, Балеарські острови), описаний у 2023 році. Рештки були виявлені у 2019 році дослідниками з Балеарського музею природничих наук та Каталонського інституту палеонтології Мікеля Крусафонта. Опис тварини був опублікований 22 червня 2023 року в журналі Papers in Palaeontology. На момент публікації голотип роду був найповнішим відомим скелетом морадізаврида.
Counillonia — вимерлий рід дицинодонтових терапсид з району Луанг Прабанг в Лаосі, Південно-Східна Азія, який жив десь на межі пермського і тріасового періодів і, можливо, відноситься до самого початку раннього тріасу. Типовий і єдиний відомий вид — C. superoculis.
Araeoscelis — вимерлий рід рептилій, один з найдавніших діапсидів. Скам’янілості були знайдені в формаціях Нокона, Арройо і Ваггонер-Ранч в Техасі, що датуються раннім пермським періодом. Вперше Araeoscelis був описаний Семюелем Венделлом Віллістоном (Samuel Wendell Williston). Типовим видом є Araeoscelis gracilis. Другий вид, Araeoscelis casei, був описаний Робертом Брумом (Robert Broom) у 1913 році.
Haptodus — вимерлий рід базальних сфенакодонтів, член клади, що включає терапсидів, а отже, і ссавців. Він був щонайменше 1,5 метра завдовжки. Жив на території сучасної Західної Європи в ранньому пермському періоді. Це був хижак середнього розміру, що харчувався комахами та дрібними хребетними.
Listracanthus — рід вимерлих хрящових риб (Chondrichthyes) з невизначеною спорідненістю. Види Listracanthus відомі насамперед завдяки своїй величезній, схожій на пір’я, зубчастій лусці. Окремі її елементи сягали до десяти сантиметрів в довжину. Лусочки мали велику головну колючку, від якої з боків відходили другорядні колючки, подібні до борідок пера. Listracanthus вперше з’явився в пізньокам’яновугільних шарах Північної Америки, і врешті-решт зник зі скам’янілостей десь у ранньому тріасі.
Kitchinganomodon — вимерлий терапсид-дицинодонт. Він жив у верхній пермі (приблизно 259 – 254 мільйони років тому), а його викопні рештки були знайдені в Африці (Танзанія та Замбія). Вважається одним з найбільших пермських дицинодонтів. Єдиний та типовий вид — Kitchinganomodon crassus.
Cribroconcha — вимерлий рід остракодів, що існував в палеозої (девон-перм). Знахідки відомі з Північної Америки, Євразії та Австралії.
Aelurosaurus — невеликий, хижий, вимерлий рід горгонопсієподібних терапсидів з середньої та пізньої пермі Південної Африки. Його було виявлено в басейні Кару в Південній Африці і вперше названо Річардом Оуеном (Richard Owen) у 1881 році.
Georgenthalia — вимерлий рід дисорофоїдних темноспондилів з нижньої пермі. Це амфібаміди, які мешкали на території сучасного Тюрінгенського лісу в центральній Німеччині. Відомий за голотипом MNG 11135, невеликим повним черепом. Він був знайдений у місцезнаходженні Бромакер формації Тамбах. Вперше названий Джейсоном Андерсоном (Jason S. Anderson), Емі Хенрічі (Amy C. Henrici), Стюартом Сумідою (Stuart S. Sumida), Томасом Мартенсом (Thomas Martens) і Девідом Берманом (David S. Berman) у 2008 році. Типовим видом є Georgenthalia clavinasica.
Discosauriscus — невеликий сеймуріаморф, що мешкав на території сучасної Центральної та Західної Європи в ранньому пермському періоді. Його найкращі скам’янілості були знайдені у брумівській та бачівській формаціях Босковицької борозни в Чеській Республіці.