
Cribroconcha — вимерлий рід остракодів, що існував в палеозої (девон-перм). Знахідки відомі з Північної Америки, Євразії та Австралії.
Повернемо вимерлих тварин до життя
298,9 ± 0,15 — 252,17 ± 0,06 млн років тому.
Континенти збираються в суперконтинент Пангею, утворюються гори Аппалачі в Північній Америці. Великий океан Панталасса. Клімат теплішає й сухішає, закінчується пермо-карбонове заледеніння. На середину періоду припадає заміна вологолюбної кам’яновугільної флори першими справжніми насінними рослинами з шишками — голонасінними (Gymnosperm). З’являються перші мохи (Bryophyta). На суходолі звичайні земноводні темноспондили (Temnospondyli) і примітивні чотириногі парарептилії (Parareptilia). Розквіт плазунів-синапсидів (пелікозаври і терапсиди). Серед комах з’являються жуки (Coleoptera) й двокрилі (Diptera). У теплих мілководних морях та на рифах розквітають корали, плечоногі (Productida, Spiriferida), двостулкові (Bivalvia), форамініфери (Foraminifera), головоногі ортоцеріди (Orthoceratoidea). Наприкінці періоду відбувається глобальне персько-тріасове вимирання, приблизно 95 % видів фауни щезає, повністю вимирають такі таксони, як трилобіти (Trilobita), граптоліти (Graptolithina) та морські бутони (Blastoidea). В Євразії закінчується уральський орогенез, розпочинається алтайський; оучитський та іннуїтський орогенези в Північній Америці; хантер-бовенський орогенез в Австралії формує гори Макдоннелл (225—260 млн років тому).
Cribroconcha — вимерлий рід остракодів, що існував в палеозої (девон-перм). Знахідки відомі з Північної Америки, Євразії та Австралії.
Aelurosaurus — невеликий, хижий, вимерлий рід горгонопсієподібних терапсидів з середньої та пізньої пермі Південної Африки. Його було виявлено в басейні Кару в Південній Африці і вперше названо Річардом Оуеном (Richard Owen) у 1881 році.
Georgenthalia — вимерлий рід дисорофоїдних темноспондилів з нижньої пермі. Це амфібаміди, які мешкали на території сучасного Тюрінгенського лісу в центральній Німеччині. Відомий за голотипом MNG 11135, невеликим повним черепом. Він був знайдений у місцезнаходженні Бромакер формації Тамбах. Вперше названий Джейсоном Андерсоном (Jason S. Anderson), Емі Хенрічі (Amy C. Henrici), Стюартом Сумідою (Stuart S. Sumida), Томасом Мартенсом (Thomas Martens) і Девідом Берманом (David S. Berman) у 2008 році. Типовим видом є Georgenthalia clavinasica.
Discosauriscus — невеликий сеймуріаморф, що мешкав на території сучасної Центральної та Західної Європи в ранньому пермському періоді. Його найкращі скам’янілості були знайдені у брумівській та бачівській формаціях Босковицької борозни в Чеській Республіці.
Mesosaurus — вимерлий рід рептилій з ранньої пермі південної Африки та Південної Америки. Разом з родами Brazilosaurus і Stereosternum входить до родини Mesosauridae і ряду Mesosauria. Довгий час вважалося, що Mesosaurus був однією з перших морських рептилій, але нові дані свідчать про те, що принаймні уругвайські мезозаври мешкали в гіперсолоній водоймі, а не в типовому морському середовищі. У будь-якому випадку, він мав багато адаптацій до повністю водного способу життя. Зазвичай вважається, що він був анапсидом, хоча Фрідріх фон Гюен (Friedrich von Huene) вважав його синапсидом. Ця гіпотеза була нещодавно реанімована.
Timorocidaris — безстеблова морська лілія з пермського періоду острова Тимор. Було знайдено 110 000 скам’янілостей її грибоподібного тіла, але про неї мало що відомо. Її кінцівки не збереглися, але багато скам’янілостей мають три відбитки в місцях, де вони могли б кріпитися.
Ctenorhachis — вимерлий рід родини Sphenacodontidae. Ctenorhachis був спорідненим з Dimetrodon, але не належав до тієї ж підродини, що Dimetrodon і Sphenacodon. Натомість він був більш базальним членом Sphenacodontidae. Ctenorhachis жив в епоху ранньої пермі.
Cabarzia — вимерлий рід варанопідів з ранньої пермі Німеччини. Він містить лише один вид, Cabarzia trostheidei, який базується на добре збереженому скелеті, знайденому в червоних шарах формації Голдлаутер.
Smilesaurus — вимерлий рід горгонопсів, відомий з Африки. Жив у пізній пермі. Рід містить єдиний вид — S. ferox. Родова назва перекладається як “ножеящер” і вказує на надзвичайно сильно розвинені верхні ікла тварини. Вперше таксон був описаний у 1948 році Робертом Брумом (Robert Broom).
Shikamaia — рід вимерлих двостулкових молюсків з родини Alatoconchidae відомий з пермських відкладів Японії. Типовий вид — Shikamaia akasakaensis. Рід характеризується витягнутою та стиснутою дорсовентрально мушлею. Молюск досягав довжини до 1 метра, що робить його одним із найбільших двостулкових молюсків (разом з Platyceramus).