Discosauriscus

Час існування:
Місце проживання:

Discosauriscus — невеликий сеймуріаморф, що мешкав на території сучасної Центральної та Західної Європи в ранньому пермському періоді. Його найкращі скам’янілості були знайдені у брумівській та бачівській формаціях Босковицької борозни в Чеській Республіці.

Discosauriscus належить до ряду Seymouriamorpha і є типовим родом родини Discosauriscidae. Discosauriscus має складну історію назв, яка призвела до великої плутанини. Однак, наразі визнано лише два достовірних види — Discosauriscus austriacus та Discosauriscus pulcherrimus.

Реконструкція молодого Discosauriscus із зовнішніми зябрами.

Іншими тваринами, дуже схожими на Discosauriscus, і також відомими лише за ювенільними або личинковими зразками, є Utegenia та Ariekanerpeton. Рід Letoverpeton, який раніше вважався окремим, тепер входить до складу роду Discosauriscus.

Родина Discosauriscidae була створена в 1947 році Альфредом Шервудом Ромером (Alfred Sherwood Romer) для об’єднання ряду палеозойських форм амфібій з рисами рептилій, включаючи Discosauriscus і Letoverpeton. Наразі вважається, що дискозавріциди належать до сеймуріаморфів, загадкової групи пермських тетрапод з характерними хребцями, яких часто відносять до рептилій. Вони вважаються найближчим таксоном до роду Seymouria (найбільш похідний сеймуріаморф). До родини належать роди Discosauriscus, Ariekanerpeton, Makowskia та Spinarerpeton. Цю групу довгий час вважали частиною рептиліоморфів, але останні дослідження відносять їх до базальних тетрапод (Vallin і Laurin, 2004; Marjianovic і Laurin, 2009).

Дискозавріцидів можна визначити як базальних чотириногих, наділених короткою преорбітальною ділянкою черепа, округлими або овальними орбітами, розташованими переважно в передній половині черепа, широкою і глибокою вушною вирізкою та овальною або круглою вентральною лускою (Klembara, 2005).

Довгий час вважалося, що Discosauriscus відомий лише з личинкових або неотенічних форм, було виділено три онтогенетичні стадії. Однак, нещодавні дослідження показали, що відомі також деякі напівдорослі, ймовірно наземні екземпляри. Таким чином неотенічність цього таксону не так добре підтримується, як колись вважалося. Discosauriscus мав широкі щелепи з гострими зубами, короткі кінцівки і відносно довгий хвіст. Фалангова формула була 2-3-4-5-3 як для задніх, так і для передніх кінцівок. Тіло було вкрите округлою лускою з концентричними кільцями, описана добре збережена система бічних ліній.

Discosauriscus міг мати електрорецептивні органи.

Реконструкція сеймуріаморфа Discosauriscus та палеонісцида Aduella.
Скам’янілості
Discosauriscus austriacus
Discosauriscus pulcherrimus. Колекція Музею природничої історії Гренобля.
Джерела
  1. https://it.wikipedia.org/wiki/Discosauriscidae
  2. https://uk.wikipedia.org/wiki/Discosauriscus
  3. https://en.wikipedia.org/wiki/Discosauriscus
  4. https://it.wikipedia.org/wiki/Discosauriscus
  5. https://nl.wikipedia.org/wiki/Discosauriscus
  6. https://www.deviantart.com/a2812/art/Discosauriscus-576887556
  7. https://www.deviantart.com/fluseic/art/The-limnic-Permian-of-Franchesse-819271014
  8. https://www.facebook.com/paleohuntersru/posts/892228461502352/
  9. https://palaeopedia.tumblr.com/post/113603201938/the-discosauriscus-1933-phylum-chordata-class
  10. https://yourblog.in.ua/discosauriscus.html
Поширити