Період існування: міоцен

23,03–5,333 млн років тому.
У Євразії продовжується альпійський орогенез; у Новій Зеландії під час кайкурського орогенезу формуються Південні Альпи. Широко поширюються ліси на планеті, трави зустрічаються повсюдно. Концентрація вуглекислого газу (CO2) в атмосфері знижується з 650 до 100 ppm. З’являються сучасні родини ссавців (Mammalia) і птахів (Aves). Диверсифікація коней (Equidae) і мастодонтів (Mammutidae). Поява спільного предка людиноподібних мавп (Hominoidea) і людини (Homo).
На планеті теплішає під час середньоміоценового кліматичного оптимуму. Відбувається середньоміоценове вимирання деяких таксонів.
В кінці міоцену на планеті панує прохолодний льодовиковий клімат, розвинення Східноантарктичного льодовикового щита. Відбувається висихання солоних озер замкненого басейну на місці сучасного Середземного моря — Мессінський пік солоності. Відбувається поступове розходження гілок шимпанзе і людини від спільного предка. У центральній частині Африки живе сахельантроп (Sahelanthropus tchadensis).

Nuralagus

Автор

Nuralagus або гігантський меноркський кролик — вимерлий рід зайцевих. Відомий один вид, N. rex, описаний в 2011 році. Він мешкав на острові Менорка з мессінського віку верхнього міоцену по середину пліоцену (5-3 млн років тому). Nuralagus rex є найбільшим з відомих зайцеподібних. Він важив в шість разів більше за сучасного європейського кроля (Oryctolagus cuniculus) і міг досягати 23 кг (хоча в середньому важив близько 12 кг). Він вимер, коли Майорка і Менорка об’єднались в один острів, що дозволило балеарському козлу (Myotragus) зайняти його екологічну нішу.

Читати далі

Miotragocerus

Автор

Miotragocerus — це вимерлий рід бикових (Bovidae), який жив у Європі від 10 до 8 мільйонів років тому. Судячи зі скам’янілих зубів і форми щелепи, ці тварини, швидше за все, харчувалися листям чи м’якими пагонами або плодами високорослих рослин. Вони, ймовірно, жили біля водойм, як і багато сучасних видів антилоп.

Читати далі

Amebelodon

Автор

Amebelodon — рід вимерлих хоботних, що належать до родини Амебелодонтових (Amebelodontidae), або так званих лопатозубих. Найяскравішою ознакою цієї тварини є її нижні бивні, вузькі, витягнуті та чітко сплющені, причому ступінь сплющення у різних видів варіюється. В даний час до цього роду, який був ендеміком Північної Америки, відносять два достовірних види.

Читати далі

Barbouromeryx

Автор

Barbouromeryx — вимерлий парнокопитний ссавець, що належав до родини дромомерицид (Dromomericidae). Типовий вид — Barbouromeryx trigonocorneus. Він жив у нижньому міоцені (близько 20 – 15 мільйонів років тому), а його викопні рештки були знайдені в Північній Америці.

Читати далі

Danuvius

Автор

Danuvius — вимерлий рід людиноподібних мавп, що жив 11,6 млн років тому в середньому та пізньому міоцені на півдні Німеччини. Ця територія в той час, ймовірно, була лісовим масивом з сезонним кліматом. Рід включає один вид — Danuvius guggenmosi. За оцінками, самець важив близько 31 кг, а дві самки — 17 і 19 кг. І рід, і вид були описані в листопаді 2019 року.

Читати далі

Whollydooleya

Автор

Whollydooleya — викопний рід сумчатих, знайдений неподалік від Ріверслі (Австралійський заповідник викопних ссавців), ранній приклад адаптації до гіперхижацтва. Датування знахідки, хоча й непевне, пов’язане з матеріалом, віднесеним до роду Ekaltadeta, що дозволяє віднести її до середини або кінця міоцену. Типовий вид — Whollydooleya tomnpatrichorum.

Читати далі

Tylocephalonyx

Автор

Tylocephalonyx — вимерлий халікотерій з міоцену Північної Америки. Він примітний куполоподібною формою черепа. Тилоцефалонікс споріднений сучасним коням, носорогам і тапірам.

Читати далі

Anachlysictis

Автор

Anachlysictis — рід вимерлих хижих ссавців з групи Sparassodonta, представник метатеріїв (група, що включає сумчастих та їхніх близьких родичів), котрі населяли Південну Америку протягом кайнозою. Типовий вид — Anachlysictis gracilis.

Читати далі