
Tuarangisaurus — вимерлий рід еласмозавридів, відомий з Нової Зеландії. Типовим і єдиним відомим видом є Tuarangisaurus keyesi, названий Віффеном і Мойслі в 1986 році.
Повернемо вимерлих тварин до життя
145–66 млн років тому.
Розквіт квіткових рослин та запиляючих їх комах. З’являється багато сучасних костистих риб. Усюди в морях поширені амоніти (Ammonitida), белемніти (Belemnites), губки (Spongia), двостулкові (Bivalvia), морські їжаки (Echinoidea). Поява багатьох нових типів динозаврів на суходолі — тиранозаври (Tyrannosauridae), титанозаври (Titanosauridae), гадрозаври (Hadrosauridae) та цератопси (Ceratopsidae); у воді — крокодили-евзухії (Crocodilia), мозазаври (Mosa). У морях панували сучасні акули. Примітивні птахи змінюють птерозаврів (Pterosauria). Починаються ларамійський та сев’єрський орогенези у Скелястих горах. Розпад Гондвани. Концентрація вуглекислого газу (CO2) в атмосфері сягає сучасного рівня. Розвиваються однопрохідні (Monotremata), сумчасті (Metatheria) та плацентарні (Eutheria) звірі.

Tuarangisaurus — вимерлий рід еласмозавридів, відомий з Нової Зеландії. Типовим і єдиним відомим видом є Tuarangisaurus keyesi, названий Віффеном і Мойслі в 1986 році.

Tethydraco — рід птеродактилоїдних птерозаврів, які жили протягом пізнього крейдяного періоду (маастрихтський етап, приблизно 66 мільйонів років тому) на території сучасного Марокко. Спочатку Tethydraco був віднесений до родини Pteranodontidae. Згодом описуваний матеріал дозволив припустити, що це був аждархід, але пізніші дослідження знову виявили його як птеранодонтида. Типовий і єдиний вид — T. regalis.

Vorona — рід викопних птахів крейдяного періоду. Типовий та єдиний вид – Vorona berivotrensis. Родова назва Vorona малагасійською мовою означає «птиця», а видова berivotrensis утворена від назви села Berivotra, біля якого було знайдено викопні рештки.

Morturneria — вимерлий рід плезіозаврів-фільтраторів з пізньої крейди сучасної Антарктиди.

Erectopus — базальний алозавроїдний теропод з нижньої крейди (129,4—93,5 млн років тому) Франції. Етимологія назви заснована на будові кісток ноги: лат. erectus – “прямий” та др.-грец. pous – “ступня”. Видова назва одного з видів лат. superbus означає “гордий”.

Umoonasaurus — вимерлий рід плезіозаврів, що належить до родини Leptocleididae. Цей рід жив приблизно 115 мільйонів років тому під час пізнього крейдяного періоду (апт-альб), у мілководних морях, що охоплювали частину сучасної Австралії. Це була відносно невелика тварина довжиною близько 2,5 м. Відмінною рисою Umoonasaurus є три гребені на черепі.

Elmisaurus — вимерлий рід динозаврів-тероподів з родини Caenagnathidae, відомий з формації Немегт (Монголія), що датується пізньою крейдою. Тварина описана лише за фрагментарними рештками.

Альваресзавр (лат. Alvarezsaurus)- монотиповий рід динозаврів-теропод з родини альваресзаврид (Alvarezsauridae) клади манірапторів. Включає єдиний вид — Alvarezsaurus calvoi. Відомий по викопним решткам із відкладень пізньої крейди формації Бахо-де-ла-Карпа в аргентинській провінції Неукен сантонського ярусу (86,3—83,6 млн років). Знайдений аргентинським палеонтологом Хосе Фернандо Бонапарте (José Fernando Bonaparte) і названий на честь історика Грегоріо Альвареса (Don Gregorio Alvarez).

Sineoamphisbaena — викопний вид лускатих плазунів незрозумілого систематичного положення. Скам’янілі рештки знайдені у Внутрішній Монголії в Китаї та датуються пізнім крейдяним періодом (вік 85-70 млн років тому). Голотип складається з добре збережених решток черепа та посткранільного скелету. Будова черепа вказує на риючий спосіб життя. Типовий вид – Sineoamphisbaena hexatabularis.

Paralitherizinosaurus — вимерлий рід динозаврів-теризинозавридів з пізньокрейдової формації Осушинай (Osoushinai) на Хоккайдо, Японія. Рід містить один вид, P. japonicus, відомий за частковою правою кистю та шийним хребцем. Paralitherizinosaurus – наймолодший теризинозавр, відомий з Японії.