Повернемо вимерлих тварин до життя
145–66 млн років тому.
Розквіт квіткових рослин та запиляючих їх комах. З’являється багато сучасних костистих риб. Усюди в морях поширені амоніти (Ammonitida), белемніти (Belemnites), губки (Spongia), двостулкові (Bivalvia), морські їжаки (Echinoidea). Поява багатьох нових типів динозаврів на суходолі — тиранозаври (Tyrannosauridae), титанозаври (Titanosauridae), гадрозаври (Hadrosauridae) та цератопси (Ceratopsidae); у воді — крокодили-евзухії (Crocodilia), мозазаври (Mosa). У морях панували сучасні акули. Примітивні птахи змінюють птерозаврів (Pterosauria). Починаються ларамійський та сев’єрський орогенези у Скелястих горах. Розпад Гондвани. Концентрація вуглекислого газу (CO2) в атмосфері сягає сучасного рівня. Розвиваються однопрохідні (Monotremata), сумчасті (Metatheria) та плацентарні (Eutheria) звірі.
Brontotholus — вимерлий рід пахіцефалозавридних динозаврів, відомий з пізньокрейдяного періоду (кампанський етап). Рештки знайдені у формаціях Ту Медісин і Олдман у штаті Монтана (США) та Альберта (Канада) відповідно. Рід містить єдиний вид, Brontotholus harmoni, відомий за численними частковими куполами.
Soroavisaurus — вимерлий рід енанціорнісових птахів, споріднений з Avisaurus, що жив у пізньому крейдяному періоді в Аргентині. Єдиний вид, S. australis, відомий за скам’янілостями, зібраними в формації Лечо (маастрихт) в Естансія-Ель-Брете, на південному краю провінції Сальта, Аргентина. Біномінальна назва цього тварини означає «Південна сестра Авізавра».
Ahshislesaurus — вимерлий рід зауролофінових гадрозавридних динозаврів, що жив у пізньому крейдяному періоді на території сучасного штату Нью-Мексико, США. Відомий за частковим черепом і трьома шийними хребцями, виявленими в 1916 році і вперше описаними в 1935 році. До наукового опису дослідники дискутували, чи не належить цей зразок Kritosaurus navajovius. Це споріднений вид з тих самих шарів гірських порід. Рід містить один вид, Ahshislesaurus wimani, названий у 2025 році. Частковий скелет та ізольовані кістки кінцівок і поясу, знайдені в тих самих шарах гірських порід, також можуть належати до Ahshislesaurus.
Zhongyuansaurus — вимерлий рід динозаврів-анкілозавридів, відомий з ранньокрейдяної формації Хаолін, що знаходиться на території сучасної провінції Хенань, Китай. Рід містить два види: Z. luoyangensis, названий у 2007 році, та Z. junchangi, названий у 2025 році, обидва відомі за частковими скелетами. Zhongyuansaurus схожий на Gobisaurus, що спонукало деяких дослідників вважати ці роди синонімами.
Vitosaura — вимерлий рід абелізавридних тероподних динозаврів, відомий з пізньокрейдяної формації Лос-Льянос в Аргентині. Рід містить єдиний вид, Vitosaura colozacani, відомий за частковим скелетом. Поряд з Guemesia та ноазавридом Noasaurus, Vitosaura є одним з небагатьох аргентинських цератозаврів, знайдених за межами Патагонії.
Mesoleptos — вимерлий плазун, що, можливо, належав до мозазавроїдів. Жив на початку верхнього крейдового періоду (близько 100 мільйонів років тому), його скам’янілості були знайдені в Словенії. Типовий вид —Mesoleptos zendrinii (Cornalia, 1852).
Galgadraco — вимерлий рід птерозаврів родини аждархідів, відомий з пізньокрейдяного (маастрихтського віку) пластового утворення Серра-да-Галга в Бразилії. Рід містить єдиний вид, Galgadraco zephyrius, відомий за фрагментом верхньої частини дзьоба. Це перший птерозавр, описаний з групи Бауру.
Joaquinraptor — вимерлий рід мегарапторових тероподних динозаврів, відомий з пізньокрейдяної формації Лаго Кольуе Хуапі в Аргентині. Рід містить єдиний вид, Joaquinraptor casali, який є наймолодшим (на сьогодні) мегараптором.
Thikarisuchus — вимерлий рід неозухієвих крокодилоподібних, відомий з пізньокрейдяної (сеноманського віку) формації Блекліф у штаті Монтана, США. Рід містить єдиний вид, Thikarisuchus xenodentes, відомий за майже повним черепом і частковим скелетом, а також окремими черепними кістками. Thikarisuchus — це другий вид хребетних, названий з цієї формації, після риючого динозавра-тецелозаврида Oryctodromeus.
Tselfatia — рід вимерлих променеперих риб (Actinopterygii) із ряду Tselfatiiformes, відомий з відкладів крейдяного періоду. Типовий вид — Tselfatia formosa, описаний Камілем Арамбуром (Camille Arambourg) у 1943 році за знахідками в Джебл-Целфат в Марокко. Пізніше викопні рештки цього роду були виявлені також у Північній та Південних Америках та Європі.