Alalcomenaeus — один з найпоширеніших і найдавніших родів членистоногих раннього і середнього кембрію, відомий з більш ніж 300 зразків у сланцях Берджес і біоті Ченгцзян, член групи Megacheira.
![]()
Період існування: кембрій
541–485,4 млн років тому.
Численні викопні рештки організмів. Бурхливий розвиток різноманітних форм життя, утворюються більшість таксонів сучасних тварин — кембрійський вибух. Зникає едіакарська біота, з’являються перші хордові, поруч з рядом вимерлих пізніше еволюційних гілок. Вибуховий розквіт рифоутворюючих археоціат (Archaeocyatha) й пізніший колапс. Широко поширені трилобіти (Trilobites), приапуліди (Priapulida), губки (Porifera), брахіоподи (Brachiopod) та інші тварини. Аномалокариси (Anomalocarida) головні хижаки в ранньокембрійських морях. З’являються сучасні форми водоростей (Algae), грибів (Fungi), форамініфер (Foraminifera). Утворюється суперконтинент Гондвана. Лахланський орогенез (540—440 млн років тому); закінчується петерманський орогенез (550—535 млн років тому); активність деламерійського орогенезу, Аделаїдського рифтового комплексу (514—500 млн років тому) в Австралії. Концентрація вуглекислого газу (CO2) в атмосфері була у 15 разів вища (6000 ppmv) за сучасну (400 ppmv).
Shaihuludia
Shaihuludia — рід кільчастих червів (Annelida), що мешкав в кембійських морях приблизно 507 мільйонів років тому. Типовий вид — Shaihuludia shurikeni.
Megasiphon
Megasiphon — рід асцидій (Ascidiacea) з кембрійських відкладень штату Юта, США. Типовий вид — Megasiphon thylakos. Це найстарший представник асцидій та перша знахідка асцидії зі збереженими м’якими тканинами. Вік Megasiphon становить біля 500 мільйонів років.
Tuzoia
Tuzoia — вимерлий рід великих двостулкових членистоногих, що мешкали в морях на території сучасної Північної Америки, Австралії, Китаю, Європи та Сибіру. Відомі з раннього та середнього кембрію. Великий куполоподібний панцир досягав довжини 180 міліметрів, що робить їх одними з найбільших відомих кембрійських членистоногих. Родове ім’я походить від назви гори Тузо в Канадських Скелястих горах.
Thulaspis
Thulaspis — вимерлий рід членистоногих з групи Artiopoda, що включає трилобітів та їхніх родичів. На відміну від трилобітів, його екзоскелет не був біомінералізованим і він не мав характерного поділу панцира на три поздовжні частини. Виростаючи до 12 см завдовжки, Thulaspis насправді був набагато більшим за багатьох своїх родичів. Рід включає один вид — Thulaspis tholops, описаний у 2023 році.
Oesia
Oesia — моноспецифічний рід, відомий з середньокембрійських сланців Берджес. 1147 екземплярів Oesia відомі з шару Великих філопод, де вони складають 2,18% спільноти. Незважаючи на деяку схожість з щетинкощелепними (Chaetognatha), їхня спорідненість невідома. Останні дані свідчать про те, що Oesia може бути пов’язана з напівхордовими (Hemichordata). Типовий вид — Oesia disjuncta.
Surusicaris
Surusicaris — вимерлий рід двостулкових членистоногих, відомий з кембрійських сланців Берджес у Британській Колумбії, Канада. Вважається, що він тісно пов’язаний з Isoxys, і, як і останній, мав колючі хапальні головні придатки. Типовий вид — Surusicaris elegans.
Ursactis
Ursactis — рід червів з типу Кільчасті черви (Annelida) відомий з кембрійських сланцевих відкладів Берджесс. Типовий вид — Ursactis comosa. Більшість зразків походять з Токумм-Крік, нового сланцевого родовища Берджесс у північній частині Національного парку Кутеней, Британська Колумбія, Канада.
Myllokunmingia
Myllokunmingia — рід базальних хордових з нижньокембрійських сланців Маотяньшань (518-490 млн. років тому) у Китаї, вважається хребетною твариною, однак це остаточно не доведено. Вид M. fengjiaoa досягав 28 мм завдовжки і 6 мм заввишки.
Orstenotubulus
Orstenotubulus — рід лобопод, відомий з орстенських відкладів пізнього “середнього” кембрію (міолінгу) Швеції. Дехто вважає, що він є предком тихоходів (Tardigrada).