Oesia — моноспецифічний рід, відомий з середньокембрійських сланців Берджес. 1147 екземплярів Oesia відомі з шару Великих філопод, де вони складають 2,18% спільноти. Незважаючи на деяку схожість з щетинкощелепними (Chaetognatha), їхня спорідненість невідома. Останні дані свідчать про те, що Oesia може бути пов’язана з напівхордовими (Hemichordata). Типовий вид — Oesia disjuncta.
Період існування: кембрій
541–485,4 млн років тому.
Численні викопні рештки організмів. Бурхливий розвиток різноманітних форм життя, утворюються більшість таксонів сучасних тварин — кембрійський вибух. Зникає едіакарська біота, з’являються перші хордові, поруч з рядом вимерлих пізніше еволюційних гілок. Вибуховий розквіт рифоутворюючих археоціат (Archaeocyatha) й пізніший колапс. Широко поширені трилобіти (Trilobites), приапуліди (Priapulida), губки (Porifera), брахіоподи (Brachiopod) та інші тварини. Аномалокариси (Anomalocarida) головні хижаки в ранньокембрійських морях. З’являються сучасні форми водоростей (Algae), грибів (Fungi), форамініфер (Foraminifera). Утворюється суперконтинент Гондвана. Лахланський орогенез (540—440 млн років тому); закінчується петерманський орогенез (550—535 млн років тому); активність деламерійського орогенезу, Аделаїдського рифтового комплексу (514—500 млн років тому) в Австралії. Концентрація вуглекислого газу (CO2) в атмосфері була у 15 разів вища (6000 ppmv) за сучасну (400 ppmv).
Surusicaris
Surusicaris — вимерлий рід двостулкових членистоногих, відомий з кембрійських сланців Берджес у Британській Колумбії, Канада. Вважається, що він тісно пов’язаний з Isoxys, і, як і останній, мав колючі хапальні головні придатки. Типовий вид — Surusicaris elegans.
Ursactis
Ursactis — рід червів з типу Кільчасті черви (Annelida) відомий з кембрійських сланцевих відкладів Берджесс. Типовий вид — Ursactis comosa. Більшість зразків походять з Токумм-Крік, нового сланцевого родовища Берджесс у північній частині Національного парку Кутеней, Британська Колумбія, Канада.
Myllokunmingia
Myllokunmingia — рід базальних хордових з нижньокембрійських сланців Маотяньшань (518-490 млн. років тому) у Китаї, вважається хребетною твариною, однак це остаточно не доведено. Вид M. fengjiaoa досягав 28 мм завдовжки і 6 мм заввишки.
Orstenotubulus
Orstenotubulus — рід лобопод, відомий з орстенських відкладів пізнього “середнього” кембрію (міолінгу) Швеції. Дехто вважає, що він є предком тихоходів (Tardigrada).
Fengzhengia
Fengzhengia — вимерлий рід членистоногих з кембрійської біоти Ченцзян з провінції Юньнань, Китай. Відомий за єдиним видом — Fengzhengia mamingae. Вважається, що це базальні членистоногі та одні з найбільш базальних представників ряду Deuteropoda.
Paucipodia
Paucipodia — рід лобопод, відомий з нижньокембрійського лагерштетту Ченцзян (вік близько 520 мільйонів років). Типовий вид — Paucipodia inermis.
Iotuba
Iotuba (іноді неправильно пишеться Lotuba) — кембрійський черв’як, відомий з біоти Ченцзяну. Спочатку інтерпретований як фороніда, зараз організм визнаний членом надродини кільчаків Flabelligeroidea. Типовий вид — Iotuba chengjiangensis.
Innovatiocaris
Innovatiocaris — рід радіодонтів невизначеної родини з раннього кембрію Ченцзянських відкладів провінції Юньнань, Китай. Рід містить два названих види: I. maotianshanensis, відомий за майже повною особиною та ізольованими лобовими придатками та I. multispiniformis, відомий за повним лобовим придатком.
Agnostus
Agnostus — рід трилобітів-агностід, що належить до родини Agnostidae, який жив наприкінці середнього кембрію — на початку верхнього кембрію (близько 506 – 492 млн років тому). Є типовим родом родини Agnostidae і поділяється на два підроди – Agnostus та Homagnostus.